Продовження

Казали вони... А самі вони ще геть не такі дорослі, але теж є в стосунках. Але це не важливо головне не слухати думку інших а слухати своє серце. Отже в свої 14 я любила тричі, навіть можна сказати двічі, перший скоріше за все це була симпатія, а от другий раз, напевно це вже буде любов.

 Цю першу любов я зустріла в п'ятому класі. Коли в його рідному селі зачинилась школа, він та дві дівчини і ще один хлопець перевелись до мого класу. Я спочатку вважала його чужим так як і всіх інших, але згодом нас посадили разом за одну парту, я почала до нього звикати. Я дуже часто на нього дивилась, я навіть пробувала допомагати йому в будь-чому. Він був, спокійним, тихим, високим карооким брюнетом, дуже розумний,а худий який , він відрізнявся від хлопців, які є в моєму класі. Але стався момент, коли нас пересадили, тоді я реально дуже багато разів просто дивилась, його посадили назад, а я сиділа на переді.Просто настільки багато часу, я всю свою увагу просто приділяла йому, дивилась на нього, допомагала, просто ходила за ним, проходу йому не давала, писала йому кожного дня по 200 повідомлень, чим він займається, як в нього день пройшов, які плани на день, як в нього настрій, ну щось таке. Я старалась якось змінюватись, щоб сподобатись йому, адже ця любов не була взаємна. Я дуже багато часу намагалась зробити щось, хоча б, щоб хоч трошечки якась симпатія була,але ні. 

Одного дня, він сказав мені, що йому подобається наша однокласниця. І тоді все, я ще більше почала старатись над своїм характером, над своєю зовнішністю, але нічого не помагало. Я змирилась з тим, що ми так і залишимось найкращими друзями. Так так, я добилась хоча б того, щоб ми були найкращі друзі. І це хоч трішки мене тішило. Коли в мене було день народження в вересні, мені тоді було 13 років. Ми дуже шумно, класно, відсвяткували мій день народження, але я дуже сильно переживала. " Чому "? Спитаєте ви. Бо я дуже переживала чи прийде він, чи ні. В той день, я навіть до школи не йшла . Я залишилась вдома, пізніше я пішла до магазину, а по дорозі зайшла до школи, щоб поглянути просто, спитати чи він прийде.. І знаєте, що? Він сказав "так".. Я тішилась як дитина, просто раділа, настільки мене переповнювали емоції від того.