Розділ 6

/Томас/

 Дивно, що саме любов, а не щось інше, може зробити з нас цинічну, егоїстичну і безсердечну особистість. Здавалося б, що закохана людина стає тільки кращою, але ні І у кохання є друга сторона медалі. Воно дійсно дарує тобі крила і можливість насолоджуватися життям, але тільки тоді, коли твої почуття взаємні, і коли твої страждання знаходять свою нагороду, втамовують спрагу щастям. Але коли твоя любов не взаємна, або розбита чи принижена, рідною людиною, тоді вона перетворюється в ненажерливого монстра.

 Мета цього монстра ‒ помста. І це бажання настільки нестримне, що ти не можеш зупинити себе, один раз ступивши на цей слизький шлях. Ти прагнеш задовольнити свої потреби. Помста стає мрією. Ти дихаєш цим, живеш цим. Помста стає частиною тебе.

 Але, одного разу досягнувши своєї мети ‒ ти зруйнований. І все що було у твоїй світлій душі кудись зникло. Помста погубила тебе, вона знищила все те хороше, що робило тебе людиною. Тепер ти спустошений немов пляшка з-під газованої води. Ти ‒ просто оболонка, посудину.

 Бажаючи помститися братові, я і не думав про те, що буде після. Не думав про те, чим може обернутися для мене ця затія. Я був засліплений образою і ненавистю, я бажав розплати.

 А зараз? Зараз, я стою у краю прірви та чую, як вона кличе мене. Бажання стрибнути настільки сильне, що затьмарює голос розуму.

 Мелодія телефонного дзвінка вириває мене з роздумів, й змушує мене прийти в себе.

 «Батько!» ‒ його ім’я на дисплеї нагадує мені про останню нашу розмову і я знову закипаю, немов чайник. Відповісти зараз на дзвінок ‒ несила мені.

 Подумки вилаявшись, я кидаю телефон назад в кишеню і повертаюся в офіс. Там мене чекає черговий спектакль Марго і цього старого маразматика Мюллера. Перша грає гаряче закохану вагітну невістоньку, а другий ‒ нібито захищає честь дочки, вимагаючи від Ніколаса весілля.

 До сих пір я гублюся в здогадах, навіщо ж Нік вибрав Марго собі за наречену? Невже він не бачив лицемірство і фальшивість в її бурштинових очах? Невже так хотів догодити батькові, що навіть не подумав перевірити цю дитину? Хоч би попросив Теодора зібрати на неї досьє, чи що.

 І навіщо тільки брат зв’язався з цією сімейкою?

 Батько ще раз з десять дзвонив за той час, що я добирався до офісу. Навіть примудрився написати пару смс з гнівними текстами та вимогою негайно з’явиться в фірму. Він все ще наївно думав, що я буду переконувати Ніколаса одружитися з Марго. Батько навіть не здогадується, що я з самого початку намагався саботувати цей союз. Перш за все, я це робив з помсти брату. Але тепер, я це роблю через почуття провини, яке відчуваю.

 Моя дурна помста і необережність стали причиною болю однієї прекрасної дівчинки. І я пообіцяв собі та брату, що зроблю все можливе ‒ аби Олександра повернулася.

 Ця чистої душі людина не заслужила того, як з нею вчинили. І якщо Ніколас не мав намірів образити кохану, то я знав, що робив.

 У той момент, коли я озвучив Саші про вагітність Марго, її очі наповнилися відчаєм і болем. Її заплакане обличчя снитися мені ночами. Я розумію, що винен перед нею, і ці почуття гризуть мене.

 Я був готовий все виправити одразу, повернути Олександру назад у фірму і в життя брата. Якби не Маргарита і її вагітність, яка змінювала абсолютно все.

 Ні, я не шкодував Марго і не був в захваті від її положення. Мені навіть було гидко від думки, що брат, можливо, таки одружиться з нею. Але, найгірше було почуття люті, яке я відчував, згадуючи наш поцілунок.

 Цей момент засів глибоко в моїй пам’яті, бумерангом повертався до мене кожен день. Здавалося б, звичайний нічого не значущий поцілунок з домішкою ненависті. Я все ще думав про Марго, як про розпещену таткову принцесу. Але всупереч моїй думці про неї, я не міг забути смак її губ.

 Може бути, саме тому я так бажав перешкодити її заміжжю з Ніколасом. А може, я просто заплутався у власних почуттях і бажаннях...

 Біля парадного входу в офіс, я зіткнувся з Маргаритою. Ми крадькома глянули один на одного, і мовчки пройшли до будівлі. А потім і в ліфт.