Глава 3

Він був злий, як собака, і чортихався, проходячи від одного людського тіла до іншого, перевіряючи пульс. Мисливець наче сказився, і немає нічого спільного між хлопцем, що сидів похнюплено і цим навіженим. Скориставшись ситуацією, що про мене знов забули, я хотіла дати драпака, і мені це вдалося.

***

Коли я відбігла на відстань, на якій інстинкти припинили сповіщати про небезпеку, зупинилася. Подивилася на небо, яке вже не закривали крони дерев, усіяне яскравими зірками та трохи тьмянішими, а поміж них ледь помітний проглядав тоненьким серпом місяць. 

Прояснивши для себе ситуацію, в яку потрапила ненароком, виокремила проблему. Сама проблема заключалася в тому, що я все таки не розумію, що сталося. А тому почала шукати її рішення, тобто того, хто все пояснить. І на думку прийшло тільки одне ім'я — Флойд.

І тут я згадала, що мала з ним зустрітися. Швидко дістала телефон, що розбився під час бійки з мисливцем, але не катастрофічно, і одразу була закидана повідомленнями: дев'ять пропущених від вампіра, та декілька звісток від нього ж. І стало якось соромно. Незважаючи на поважну причину мого запізнення, а точніше сказати відсутності на зустрічі, я почервоніла, хоча рум'янець не з'явився, бо не люблю недотримувати даного мною слова.

Набрала швиденько номер Флойда, і нічого... Один гудок, а за ним тиша. Я спробувала ще раз дозвонитися, і знов те саме. Нічого не сказав технічний голос, по типу, що абонент розмовляє або поза зоною. І я згадала схожу ситуацію, коли мама ненароком мене заблокувала. То це виходить, що Флойд мене кинув. Чи що ще це може значити?

***

(На місці зустрічі, де Ліліан не було)

Флойд приїхав хвилина в хвилину, як і обіцяв. Він досить пунктуальний вампір. І ця риса у нього ще з давнього минулого, коли на вулицях стояв кінець середньовіччя. У ті часи запізнюватися було поганим тоном. До того ж, затримаєшся на бал, і всі гарні дівчата будуть зайняті.

Так от, вампір був уже на місці, але його принцеса досі не прийшла. Не те, щоб Флойд сильно хвилювався, та занепокоєння з'явилося, коли після двох дзвінків ніхто не відгукнувся. Що сталося? А може вона заблукала? Хоча цю думку він відкинув одразу, адже скинув їй точні координати. 

Зачекавши хвилин десять, колишній аристократ передзвонив ще раз, але безрезультатно.  

І як завжди, дуже вчасно згадалися слова товариша, якого Флойд перестрів пару днів назад, що південна Європа кишить дампірами.

Насправді, дампір означає вампір-напівкровка. Але ж істинні вампіри занадто нарциси по своїй природі, а разом з тим честолюбні, егоцентричні, і більшість поводить себе як пуп землі. Тому й називають мисливців дампірами, жалюгідними копіями себе, неповторних, ідеальних оригіналів.

У дійсності, ці два види містики дуже схожі за здібностями, що відрізняють їх від людей. Вони надшвидкі, наділені загостреним почуттям зору та слуху, а ще природа обдарувала їх таким відчуттям, з яким вони можуть виявити один одного і навіть відрізнити ворога серед натовпу людей. Тільки тут вже затесалася різниця: мисливці відчувають нестерпну жагу до полювання, знищення жертви, натомість як вампіри — незвичне та кричуще відчуття небезпеки.

Коли Флойд сам відчув це на своїй шкурі, він мало не зійшов з розуму. Всього лиш вмикається перемекач, і ти знаєш тільки одне, бігти... Тікати якнайдалі лишень би відчути безпеку до якої звик. Молоді вампіри, які тільки-тільки навчилися контролювати свій голод під впливом цього дикого відчуття знов втрачають контроль, бо на перших порах думка про побіг затьмарює будь-які паростки здорового глузду. Всередині все кричить від одного первісного інстинкту — вижити. Вижити будь-якою ціною. На щастя кровопийць, таке твориться тільки на початку, потім звикаєш і тримаєш свій розум в холоді та спокої. Та бувають випадки, коли перемикач не вимикається і вампір починає повільно божеволіти. І тоді народжується справжній монстр, якого винищують в першу чергу ж вампіри, аби не викрити таємницю свого існування. Та й захистити себе, бо ці чудовиська нападають на всіх підряд, без розбору.

Наразі у Флойда відгукнулося те відчуття, яке він дуже довго приборкував. Але воно спалахнуло й згасло, як подих вересневого вітерця, тобто в одну мить. Вампір озирнувся навколо себе, та окрім молоді тут нікого не було. За своїм двухсотрічним досвідом він знав, якщо мисливець відчув вампіра та не напав і не почав стежити, то значить дампір вже облюбував собі жертву. А в тому, що його помітили, Флойд не сумнівався: це гидке почуття виникає одночасно в обох.

А що робити далі? Коли скоріш за все обрали молоду недосвідчену вампіршу, яка буде ідеальною здобиччю, залишається діяти по ситуації так як підказує інтуїція. Тому Флойд навмання обрав сторону, а точніше за шостим почуттям. Вампір насторожено та прислухаючись до найменшого шороху попрямував у парк. Видно там медом намазано, або як ще пояснити, що всіх тягне у цю гордість французького міста. 

Тоді як Флойд двічі пройшовся вздовж головної алеї скверу та зупинився біля невеличкого фонтана у вигляді одного глечика та трьох полумисків, які розташовані ярусами, так що вода стікала цівкою з глечика до мисок, до нього донеслися ледь чутні звуки бійки. Аби дзюркотіння води не заважало, вампір відійшов подалі від фонтану, звернувши на якусь стежку. І справді йому не почулось. Десь в неосвітленій частині парку дійсно було чути звуки битви. Флойд довго не роздумуючи кинувся туди, і за декілька секунд був вже на місці, зупиняючись за широким стовбуром ясена. Перед його взором відкрилася така картина: мисливець придавив Ліліан до землі і Лілі від смерті віддаляє один мах руки дампіра або десять сантиметрів. Та якби він зараз же почав діяти, то встиг би врятувати її, але з десяток осіб в капюшонах змусили його залишитися на місці. Через те, що почуття Флойда загострилися на одній цілі, він не зміг зрозуміти, що то люди. А так він думав, що то старші мисливці слідкують за молодняком. І сунутися в лігво голодних вовків рівносильно самогубству.