Розділ 7

Ми з Ребекою проходимо у павільйон, де якраз готуються до зйомок. Виставляють світло, камери та переговорюються про щось. Ребека йде далі, до гримерок, і коли зупиняємось поруч з однією, бачу напис – “Ной Гевіл”.

– Це один із головних акторів, тому буду рада, якщо не облажаєшся, – заявляє Ребека, а ще я більше лякаюсь. Звісно, я облажаюсь, адже ніколи не була гримером. Я думала, що мене вчити спочатку будуть… 

Вона відчиняє двері й першою заходить у приміщення, а я за нею. Поки не бачу актора, тому що боюсь на нього глянути, але, коли чую знайомий голос різко здіймаю вгору погляд. 

– Реб, що за чорт? Де Ліса? – питає невдоволено Ной! Той самий Ной, з яким я летіла у літаку! Він також бачить мене, і його брови від здивування підстрибують вгору. – Еріко? А ти що тут робиш? 

– Ви знайомі? – от тепер дивується Ребека. 

– Привіт! – Ной підводиться з крісла, на якому до цього сидів, і швидко наближається до мене. – Ти що, працюєш тут? 

– Ну, я… 

– Вона гример, тому давай їй своє личко. Ми й так запізнюємось! – відповідає за мене Ребека.

– Я не проти, – Ной мені усміхається, а я радію, що саме йому буду наносити грим. Все-таки цей хлопець здається мені милим, а я шалено розгублена.

Коли Ной сідає біля дзеркала, Ребека кілька хвилин показує мені все, чим я буду користуватися. Косметика, щіточки та спонжі… Тут стільки всього, що голова йде обертом. 

Поки я наношу грим, Ребека контролює процес. Пояснює, як усе робити, і виправляє, коли беру щось не те. 

А ще я помічаю на собі погляди Ноя. Він слухняно сидить на місці й при цьому уважно за мною слідкує. 

– Наче все, – плескає в долоні Ребека. – Як тобі? – питає у Ноя.

– Еріка молодець. Я готовий взяти її у свою команду! – заявляє чоловік.

– Так швидко? – дивується Ребека. – Але їй ще вчитися треба! 

– От Ліса її й навчить, – Ной мені підморгує, а я досі повірити не можу, що він за мене заступився. – Еріко, ти коли-небудь була на знімальному майданчику? 

– Ні, – хитаю головою. 

– Супер! От сьогодні й будеш, – Ной підморгує мені й несподівано хапає за руку. Не встигаю й слова сказати, а він вже веде мене за собою у бік зйомок. 

Там уже багато людей і всі метушаться. Чесно кажучи, я не сильно хочу світитися в перший же день, але Ною на це наплювати. Здається, він не розуміє, чого я хочу… 

– Не хвилюйся. Я поруч, – Ной зупиняється і широко усміхається мені. Не розумію, чому, але його усмішка дійсно допомагає заспокоїтися. 

– Еріко, а що відбувається? – поруч з нами з'являється Оля. – Ти встигла познайомитися з Ноєм? 

– Ми летіли разом сюди, – пояснюю. 

– Он воно що! – хмикає дівчина. – Ною, тобі ще треба переодягнутися. 

– Точно! Скоро повернусь, – він підморгує мені і йде, а Оля хапає за руку і веде вбік.

– Ану розповідай, коли встигла закохати в себе нашу зірочку! – випалює зацікавлено.

– Яке закохати, Олю? – усміхаюсь. – Ми знайомі менше доби. 

– Чому ж тоді він так на тебе витріщається? 

– Не знаю, – знизую плечима. – До речі, хотіла запитати. Ной грає головну роль у фільмі? 

– Та ні, – хмикає Оля. – Головну роль йому доводиться ділити ще з однією зіркою. Ці двоє недолюблюють одне одного, а коли разом на знімальному майданчику – мало іскри не літають. 

– А хто другий актор? Може, я його знаю… – цікавлюсь. 

– Мартін Янг. Знаєш, мабуть. Він зараз дуже популярний. 

– Хто? – мабуть, мені почулося. Цього просто не може бути! Я, звісно, знала, що Мартін актор, але ж це не єдина кіностудія, де фільми знімають. Чому він саме тут?! 

Оля не встигає відповісти, тому що на майданчику з'являється сам Мартін – і моє серце на мить зупиняється.

Він такий самий, як і в той день, коли пішов від мене. Зачіска, костюм, яскравий погляд. Він дійсно зірка, он як усі метушаться біля нього. А хто я?

Дівчина, яка забажала його грошей. Така ж, як усі… 

– Ти чого, Еріко? Сподобався? – Оля штовхає мене ліктем в бік та усміхається. Те, що я надто довго розглядаю Мартіна, вона розуміє по-своєму. 

Хочу відповісти, але саме в цей момент Мартін торкається мене своїм поглядом. Всього частка секунди – і він відвертається. Невже не впізнав? А може, це й на краще.

Тільки от видихнути з полегшенням не встигаю. Мартін різко повертається поглядом до мене і хмуриться. 

Оце так реакція! Схоже, таки впізнав… Але явно не зрадів.

– Я повернувся! – поруч з'являється Ной, і від несподіванки здригаюсь.

– Що таке, Еріко? – він збирається торкнутися мого плеча рукою, але в цей момент до нас наближається… Мартін! 

– У тебе нова подружка? – питає Янг і таким поглядом на мене дивиться, наче я шматок лайна.. То ось що він подумав – наче я залицяюсь до Ноя, якщо до нього не вийшло… 

– Ти про що? – хмуриться Ной.