Naodinci (філософія життя без шуму)

Продовження. ЧАСТИНА 4. Інша самотність (поворот, але без солодких фіналів)

Самотність як простір

Чи вважаєте ви, що простір — це не лише «пустеля», а щось значно глибше? Можливо, інколи ми перебуваємо на самоті не тому, що нікому не потрібні, а тому, що це необхідно нам самим — щоб краще зрозуміти себе.

Побувши наодинці, ми отримуємо можливість відчути себе, дослухатися до внутрішнього голосу, зробити власні відкриття.

Присутність без ролей

Чи були у вашому житті люди, поруч із якими ви знімали броню й ставали собою? Що таке присутність без ролей?

Можливо, це не ігнорування інших, а вміння бути собою серед них. Коли ти входиш у простір, де є люди, але залишаєшся тим, ким ти є. Тебе не хвилює чужа оцінка, і саме цією сміливістю ти надихаєш інших.

Це рідкість — як коштовний діамант: його складно знайти й так легко втратити.

Тиша, яка більше не ворог

А якщо тиша — не біль, а ресурс?
Можливість відкрити в собі щось нове. Зайнятися власним розвитком. Відпочити. Дозволити собі просто подивитися фільм — без жалю і докорів.

Тиша як ресурс.
А як вважаєте ви?

 

P.S. Авторці буде дуже цінно почути ваші думки на цю тему. Що для вас тиша?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше