— Ні, Аліно, ти б зав’язувала із отими книжками про кохання з ректорами в академіях магії, — пирхнув Дмитро, закотивши очі.
— Цить, дурне! Я такого, взагалі-то, ніколи й не читала! — обурилась я, склавши руки на грудях.
А ще найкращий друг, називається!
— І, щоб ти знав, у мене справді немає нічого з нашим новим ректором. Це просто брудні чутки через той дурнуватий пост. Я ж уже тобі казала.
— Але наш новий ректор таки красунчик, — мрійливо зітхнув Захар, крутячи пензлика спритними пальцями.
— А ще точно натурал, бо згадував, що в нього є наречена, — повідомила я, роблячи на полотні черговий мазок.
— Або бі, — підморгнув Захар.
— Навіть якщо так, то бі вони в нашому суспільстві, як правило, частіше обирають традиційні стосунки, щоб це суспільство менше колупало їм мозок, — нагадав Дмитро, зосереджено вдивляючись у власну картину. — Та й взагалі, нагадую ще раз: він наш ректор, а ніхто з вас двох не в любовному фентезі про академію магії. Тож не шукайте собі зайвих проблем.
— Я й не шукаю! — я знову обурено запротестувала, аж стиснувши пензлика. — Мене саму ці безглузді чутки тільки вибішують. Що ж, принаймні, сьогодні після занять я дам свідчення перед тією комісією, запевню, що ніколи не мала жодних відносин з паном Чередою, і принаймні на офіційному рівні тему буде закрито.
— Та тільки рота інтернет-пліткарям не закрити так просто, — сумно нагадав Захар.
— Сама знаю, — кисло пробуркотіла я, намагаючись максимально абстрагуватись від шпильок давніх друзів та сконцентруватись на тому, що малюю.
На жаль, останнє не виходило. Бо вчора ввечері я так і не зуміла відірватись від читання чату «Кафедри срачів», де бурхливо обсмоктували мені кожну кісточку. Тож в результаті всі мої думки так само крутилися навколо тієї брудної історії та гидких подробиць, які про мене активно вигадував весь універ. Проте в мене все ще залишалась надія, що після сьогоднішнього слухання мене трохи попустить. Саме з цими сподіваннями я після занять рушила до малої зали для засідань поряд з ректоратом, де невдовзі зможу офіційно все пояснити.
— Гей… це ти?! — зненацька почула я на підході.
А за мить, обернувшись, тільки й змогла, що вирячити очі.
Та ні, бути такого не може. Я точно щось наплутала, вона просто схожа на неї…
Але коли ця розкішна брюнетка в модному одязі зняла великі сонячні окуляри, я втратила останній сумніви. Це була вона, вона, трясця вашій матері: Діана Кравенко, також відома як Діва Кей. Одна з найпопулярніших (якщо не найпопулярніша) поп-зірок України! Топова співачка та фотомодель, ікона стилю, муза відомого дизайнера, інфлюенсерка з трьома мільйонами підписників у інстаграмі.
Це вона що… до мене звертається? Та ні, я, певно, щось наплутала.
Розгубившись на мить, я квапливо озирнулась назад, але як не парадоксально, нікого поряд зі мною не було. Лише метрах в десяти, край коридору, стояла невеличка група студентів, які про щось там між собою захоплено базікали, і тільки зараз почали поглядати в її бік, очевидно звернувши увагу на настільки ефектну персону посеред нашого кампусу.
Аж тут… я зрозуміла, що схоже, Діана справді зверталась до мене.
Зрозуміла, коли вона продефілювала від стегна в мій бік… та дала мені ляпас!
Стоп… що?
В голові цієї миті все просто полетіло обертом. Чому вона вдарила мене? Чому мене вдарила сама супер-зірка Діва Кей? Ще й настільки люто, що я відчула, як мою щоку, здається, навіть подряпав один з її довгих нарощених нігтів, прикрашених дорогим манікюром зі стразами. Адже я раніше ніколи не бачила її наживо. Та що там, хоч і була підписана на неї в інстаграмі (та хто ж не був?), проте ніколи точно не писала там в коментарях нічого не те що образливого, а й такого, що може бути сприйняте хоч трохи двозначно.
— Ах ти ж курва общипана, — прошипіла вона, знавісніло схопивши мене п’ятірнею за плече. Так, що це плече одразу відгукнулося різким болем. — Геть своє місце забула, коза?!
Нічого не розумію. Чому… За що…
А ж тим часом ті студенти, що стояли далі в коридорі, однозначно звернули увагу на цю сцену, і вже певно почали активно все це обговорювати! Та що там — закладаюсь, навіть наробили фото, може й знімають відео, аби надіслати на «Кафедру срачів» новий жирненький допис, який назбирає чимало лайків та обговорень. І вони ж тоді як ПИШАТИСЯ після цього будуть своєю кмітливістю та увагою до надісланого анонімно допису!
— Чого язика в сраку запхала?! — продовжувала шипіти співачка, трусонувши мене за плече.
— Я… не розумію…
— Не розумієш?! Ой, не розумієш, сонечко! — запищала вона, силоміць штовхнувши мене. — Спочатку розсуваєш ноги перед чужими чоловіками, на яких ти, сміття смердюче, не маєш жодного права. А потім ще й дивуєшся, що тобі прийшли по писку надавати? Як це, мляха, мило! Тільки от маю для тебе погані новини, хвойдо: не на ту ти нарвалася! Я таких кіз, як ти, ще дівкою у дворі додому з видраними патлами відправляла підсрачником! Тому підказую, курво: краще б ти й далі гарцювала на хлопцях СВОГО РІВНЯ, а не роззявляла рота на те, що тобі не належить.
Ох, мати Василева! В мене аж перед очима потемніло. То це виходить, що та наречена ректора, про яку ректор вчора обмовився… це сама Діва Кей? Ну нічого собі він кралечку урвав! Ні-ні, я, звісно, розуміла, що такий чоловік, як Сергій Череда, однозначно мав стосунки з дівчиною відповідного статусу. Але аж на цілу ікону шоу-бізнесу я точно не чекала!
#373 в Молодіжна проза
#3311 в Любовні романи
#1540 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 05.01.2024