"Найзвичайніша" дівчина

Вдома

- Як у школі? - запитала Настя

- Все нормально. - сказала Мері.

Насправді,  Марія була не в порядку. У її голові вирували емоції. Чому вона тільки прийшла до школи, а вже куча проблем. Навряд чи вони звикли, що, крім перших класів, ще можуть приходити нові учні. Може, тому так до неї ставиться та дівчина?

 

Мері пішла в свою кімнату, зробила швидко домашню роботу і вирішила піти гуляти.

- ти куди? - запитав Петро

- піду прогуляюсь, подихаю свіжим повітрям.

- гаразд, тільки недалеко. Не хватає, щоб із тобою щось сталось.

- гаразд.

 

Мері вийшла за двері вперше відколи поселилася тут. На вулиці було надзвичайно гарно, пташки співають, бджоли, метелики, квіти - в усьому вирувало життя.

* а раптом, від мене відмовляться, чи все ж таки відправлять до тієї школи? Чи, може, станеться ще щось гірше? Що ж мені тоді буде робити? Додому самостійно ніяк повернутися не зможу, а ті, хто можуть мені допомогти, не захочуть це робити.*

- Маріє, тобі вже час додому! - вирвав із роздумів голос Анастасії.

- уже йду! - гукнула Маша у відповідь.

 

Вже через кілька хвилин трійка сиділа за столом, вечеряли.

Раптом дівчинка схатилась за голову, у вухах зашуміло, поки вона не змогла розабрати всю цю кашу слів і звуків.

*Нам потрібно щось зробити із цією катасрофою!

Знаю, але ми нічого не можемо зробити, не порушивши наших законів!

Потрібно позбутися дівчинки, вона небезпечна!

Знаю! Що я по-твоєму повинен зробити?

Придумай щось.

Сам б хотів щось придумати*




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше