Телепорт і перше знайомство у школі

* Що б це могло означати? Що від мене скривают? Чому менне не хотіли допустити до школи? Напевно, краще поки що нікому не розповідати про це. Чому я взагалі це почула? Вони ж точно не були близько.*

- Ти вже прокинулась? - запитала Анастасія. - До школи ще 2 години, могла б ще поспати. Ти так змучено виглядаєш... Може, це все через школу? Все буде добре. Не переживай. Ми тебе завжди підтримаємо!

- Ні, все добре. Не переживай. Просто думала про школу, які в мене будуть однокласники...

- Сподіваюсь, що все буде добре і в тебе будуть найкращі однокласники!

- Ага...

- Спускайся снідати тоді.

- Гаразд.

Мері пішла їсти. Сніданок був дуже смачним, але всі мовчали. Закіннчивши трапезу, Марія вирішила піти до себе в кімнату, щоб зібратися до школи

- Гарного тобі дня! - в один голос сказали Настя і Петро 

- Дякую, вам теж... - тихо і сумно сказала Маша.

Дівчинка тихенько збирала всі речі по списку. Такс... Книжки, зошити ручки... Чому немає нічого з цього?! ааа. Хоч би хтось допоміг 

- Цього всього тобі не потрібно!

- Хто це сказав? - налякалась Мері

Але відповіді так і не було.

- Що ж тоді потрібно?

- Лиш вдягнися у форму, вона у гардеробній

- Дякую, нневідомий голосе!

Але відповіді знову не було. Марія вже подумала, що в неї роздвоєння особистості, але відігнала ці думки.

Нарешті Мері зібралася і спустилася на перший етаж, щоб запитати дорогу до школи

- Дорогу? Йти далеку дорогу - забава людей, або цим займаються ліниві, які просто не мають нічого до діла.

- А як тоді мені дібратися до школи?

- Телепорти. Ци ти не знаєш про це?

- Телепорти існують? Я думала, що це вигадка...

- Як бачиш - ні. У кожного є своя ручка - телепорт. Ось, до речі, твоя. У кожного є кілька базових переміщень. Ось тут - до школи. Тримай!

- Д-дякую

- Давай, спробуй!

- Г-г-гаразд

Дівчинка нажала кнопку і вмить щезла. Цієї миті вона бачила, як піднялася над землею, і полетіла. Із неймовірною швидкістю. Щоб зрозуміти, що сталося, Мері згадала це момент і уповільнила в кілька разів 

- Неймовірно... Такий далекий шлях, а так швидко дібралася.

- Ти та новенька, яка вже всіх на вуха поставила?

- Н-Незнаю, я Мері, а ти? - сказала Марія, хоча вона переживала, але також і хотіла подружитися із новим колективом. 

- А я- твій новий ворог, із класу А, даже не думай до мене говорити, ясно?!

- Ясно...