Кабінет 403

Мія потягнулася до ручки дверей, але не змогла навіть торкнутися. Двері відчинилися, а за ними стояв невисокий чоловік років 30 на вигляд. Він уважно подивився на дівчат і сказав:

- Мія! Дівчинко моя! Як же я давно тебе не бачив...

- Добрий день, містере Кравченко. Я також рада Вас бачити!

-А ця дівчинка, що біля тебе - причина твоєї відсутності?

- Саме так!

-Я - Анатолій Кравченко, засновник цієї лабораторії,- представився він Марії.

- А я... Марія К-к-коваленко, так, Коваленко. - із здивуванням сказала Мері.

-Приємно познайомитися, я, напевно, вже більше ста років ні з ким не знайомився, вже всі тут знайомі,- із посмішкою на обличчі сказав той.

-Взаємно. Вдалий жарт,- сказала Марія, намагаючись видавити із себе хоча б посмішку.

-Це не жарт,- тихенько сказала Мія дівчині на вухо.

-Але ж він не виглядає на старенького дідуся,- так само шепотом сказала дівчинка.

Мері зрозуміла, що тут є ще дуже багато нової для неї інформації. Із слів містера Кравченка, Машка зрозуміла, що тут живуть століттями як мінімум. Скільки ж цьому дідусю років? Напевно, вона так і не дізнається. Хіба що б вона в майбутньому більше з ним подружилася і ннабралася сміливості у нього запитати.

-Так як ми вже познайомилися, то пропоную зразу приступати до діла, згодні?

-Так! - впевнено сказала Мія.

-Н-н-нап-певно... - із страхом доповнила Марія.

-Чудово! Тоді, Машенько, ставай у центр цього кола і не рухайся. - Повчальним тоном сказав містер.

-Тут?

-Так!

"Супер... Зараз мене проскановує щонайменше 10 апаратів за раз. Чи це, бува, не шкідливо? Хоча-а-а, головне зараз те, що я залишилася жива. А що буде далі, то буде. Я того не зміню."

Поки дівчинка думала, процедура вже доходила до завершення. Вона побачила задоволенне обличчя Кравченка і спокій Мії. Чоловік щось бурмотів собі під ніс. Марії здавалося, що той ввесь час повторював одне й те ж слово "Чудово". Напевно, цей момент мав б заспокоїти Машу, але її не полишало почуття, що далі щось буде гірше. Справді, справи у неї пізніше не будуть ідеальними, але зараз Мері ще не знає.

-У мене для тебе, Маріє, гарна новина...

У повітрі повисла тиша в очікуванні відповіді Анатолія.