Де опинилися дівчата?

-Ми вже прийшли, залишилося лише дійти до будинку.-Сказала Мія,-Бачиш, не викрала я тебе, не продала.

-Все ще може бути попереду,-з легким острахом сказала Марія. 

Маша й Мія прийшли до дуже гарного, великого міста. Будинки там більше нагадували замки, біля кожного з них був чималий газон. Такого розмаїття дівчина не бачила нніколи в житті. Навіть, якби зібрали усі книги, які прочитала Мері(а їх було більше кількох сотень), то не знайшлося б такої кількості різних будівель. Кожна з них була краще іншої. Цей вигляд просто заворожував.

Пройшовши кілька вулиць, дівчата підійшли до невеликого будиночку, який більше нагадував лабораторію якогось відлюдкуватого вченого. Коло дверей стояли двоє чоловіків. "Охоронці" - здогадалась Марія.

-Ми прийшли,- раптовий голос вирвав Мері із її роздумів.

Вони підійшли ближче до дверей, але далі шлях їм перекрили охоронці.

-Документи, причина приходу? - запитав один із двох кремезних чоловіків.

-Секундочку... Ось! Тримайте.

Охоронці уважно обдивилися документ, посвітили на нього якимось ліхтариком, з підозрою подивилися на Мері і сказав інший:

-А це хто з тобою? 

-Я лише із операції з міста людей повернулася, ви повинні були знати про це! - під кінець Мія трохи підвищила тон.

- Ага, згадав. Пароль?

Мія показала із пальців якийсь незрозумілий для Мері символ. Дівчинка хотіла запитатися про те, що він означає, але не наважилася.

-Проходьте у кабінет 403,-відчинивши двері, сказали охоронці в один голос.

-Ходімо! - сказала Мія і пішла.

Марія почала наздоганяти дівчину. Мері замітила ідучи по коридору, що всередині будинок був набагато більшим, аніж їй здавалося знадвору. По стінах красувалися картини різних епох і художників. Більшість з них Марія бачила вперше. Їй так хотілося обдивитися кожну із них, але не могла відставати від Мії, адже лише завдяки їй вона є тут.

Дівчата дійшли до сходів. у коридорі панувала тиша, але ніхто ще досі не наважився її порушити, поки не почала говорити Мія:

-От чому не можна використовувати тут телепорт, як і в інших нормальних закладах! 

Марія промовчала, адже не повірила своїм вухам. Невже справді існує телепорт? Але зараз їм було не до цього. Мія побігла сходами, а за нею і Мері.

Здавалося, що вони ппідіймалися цілу вічність, але для дівчини якраз був час подумати про те, що зараз відбувається, доки вони не підійшли до дверей з табличкою "Кабінет 403".