Хто ти, Міє?

Марію розбудила якась дівчина. На вигляд їй було близько пʼятнадцять або шістнадцять, на роки 2-3 старша за сплячу дівчину. Її темне волосся ніби розвівалося на вітру. Але чого так здалося? У бібліотеці не було вітру, всі вікна і двері були зачиннені.

-  Прокидайся, соня. Це бібліотека, а не спальня, - із посмішкою на губах сказала та.

-Я не соня, незнаю чому мене різко склонило в сон...

-Тобі видніше, я, до речі, Мія. А тебе як звати?

-Мері, - відповіла спросоння та, і поглянула у очі незнайомці. Вони були немов океан: вабили й затягували водночас.

- Я знаю, що в мене гарні очі, - не вгамовувалась Мія, їй все більше подобалась Мері.

-Ой... вибач,-знітившись сказала читачка.

-Все гаразд... А що це за книжка?-запитала нова знайома, вихвативши книгу із рук Маші.

-Та так, просто захотіла щось прочитати...

-Це звʼязане з ельфами? - сказала Мія, читаючи передмову, і доповнила: мені подобається. А ти віриш у ельфів?

-Ну-у-у, незнаю даже, а ти?

-А я більш ніж впевнена, що вони існують.

-Цікаво... А чому ти така впевнена?

- Не все зразу, спочатку ти повинна піти зі мною, тоді, може, і розповім

-Чому це я маю іти з тобою? Я ж тебе навіть не знаю достатньо... і це може бути небезпечно для мене!

- Ну ти ж хочеш знати правду? А для цього нам потрібно піти, куди я скажу.

-Гаразд, цікавість мене перемогла,- сказала Марія із посмішкою на обличчі.

-Але, спочатку, закрий очі

-НІ, що якщо ти мене кудись заведеш, а потім я даже втекти не зможу...

-Все буде добре, я тобі нне зашкодю.

-Я не впевнена, чому я повинна тобі вірити?

-У мене є якісь здогадки, але спочатку потрібно їх підтвердити, тоді зможу щось розповісти

-Давай може завтра? Зараз я не в змозі піти, мені потрібно все обдумати...

-Ти... ідеш... зі... мною...- Мія використала гіпнноз, щоб Мері, нарешті, пішла з нею, адже було ще купа справ, які вона повинна була вирішити.

-Я... іду... з... тобою... - відповіла Мері, вдаючи, що гіпноз на неї подіяв. Але, насправді, вона все розуміла.

У голові у дівчини був вир думок і емоцій, які вона не повинна була показувати ззовні, хто зна, чи бува щось сильніше не використають проти неї...

"Це початок чогось нового",- подумала Марія. Але чого? Що на неї чекає? Цього вона не знала