Чимало часу я просиділа нна землі, чи на чому... Зараз це не мало значення. У голові кружляли одні й ті ж самі думки.
"Хто я насправді?"
"Може, це все глюки"
"Це неможливо"
"Це РЕАЛЬНІСТЬ"
Остання повторювалася знову, і знову, і знову, поки якась тряпка не затулила мені лице, і я поринула у сон, прекрасний сон. Він не давав мені спокою. Я розуміла, що потрібно втікати, залишити це все позаду і просто бігти, але не могла. Все, чого я хотіла, прагнула, було в цьому сні