Глава 3

-І чим я можу вам допомогти? - запитала, розглядаючи як повільно затягується рана, а в крові досі блукає відлуння чужої магії.

Один із чоловіків дивився на мене не блимаючи.

-Перед тим як вас викликати, ми спілкувалися з главою вашого клану.

-З Ріаном? - поточнила.

-Саме з ним. Він дуже добре відгукувався про ваші здібності. За його запевненнями, ви одна з найкращих його людей.

Хмикнула, звичайно ж, так я й повірила. Ріан неодноразово називав мене баластом клану, оскільки жінку мало хто хотів наймати для серйозних справ. Тому, найчастіше я йшла в парі з кимось із хлопців.

-Також він сказав, що у вас є досвід роботи з артефактами.

Це дійсно було так, тільки не завжди цей досвід закінчувався вдало. Останній замовник залишився незадоволений, оскільки ритуальну сімейну чашу трохи подряпали. А те, що я її дістала з дупи світу мало кого хвилювало.

-Може ми закінчимо з моїм вихвалянням і все-таки перейдемо до суті справи?

Дарем посміхнувся.

-Ви рішучі та сміливі, мені це подобається. Але мені не подобається коли нахабніють і починають так зухвало себе поводити. Сподіваюся ви це запам'ятаєте? - Він дочекався мого ствердного кивка і продовжив. - Що ви можете сказати про орден Істинної віри,який відновив свій вплив?

Чорні очі дивилися на мене.

-Сборище фанатиків.

-Ви маєте рацію, цим вони і небезпечні. Кілька днів тому по столиці розійшлася чутка про те, що прихильники ордену викрали та знищили стародавній артефакт імператорської родини.

Здивовано розплющила рота, та вони просто смертники.

-Дійсно вкрали? – не змогла стримати цікавості.

-Так, це правда. Фанатики небезпечні тим, що не шкодують нікого, особливо своїх прихильників. Було сімдесят дві спроби, сімдесят одна провалилися, остання увінчалася успіхом.

-Ви хочете сказати, що ціла імператорська армія охоронців не спромоглася захистити один артефакт?

Спадкоємець підібрав губи, Дарем же спокійно відповів.

-Саме це я і хочу сказати.

Я навіть не сумнівалася про який артефакт йдеться. Найцінніша реліквія імперії, артефакт для пробудження істинної сили, якій не може ніхто чинити опір, яка прокинувшись дає своєму власнику необмежену владу. Кожен із спадкоємців проходив сувору перевірку на стабільність, оскільки немає нічого гіршого, ніж дурень, який має необмежену владу. Зараз у нашій імперії був лише один маг крові – імператор. Подейкували, що він дуже поганий і незабаром на нас чекає вражаюче видовище набуття сили.

-І що ви хочете від мене?

Я вже приготувалася почути що мені необхідно повернути артефакт який вкрали з-під носа зберігачів, у яких була лише одна функція, охороняти цей артефакт.

-Ви поїдете в Хісорію.

Навіть у найсміливіших припущеннях мені б не спало на думку подібне.

-Ви у своєму розумі?
Дарем посміхнувся:

-Цілком. Вам потрібно розшукати Хісоран, точніше бібліотеку стародавніх, нас цікавить книга ритуалів набуття сили.

На всі очі дивилася на чоловіків у надії що вони жартують, але вони були серйозні як ніколи.

Хісоран - загублене місто серед пісків Хісорії, його багато хто намагався відшукати, але поки що нікому не вдавалося. Свого часу місто було знищено магами крові разом із його жителями, які ретельно приховували таємницю набуття своєї руйнівної сили.

-Дозвольте уточнити. - дочекалася ствердного кивка. - Ви відправляєте мене на самогубне завдання чудово це усвідомлюючи?

-Можете не переживати за збереження вашого життя, я вирушу разом з вами. - верховний каратель намагаючись заспокоїти, навпаки, стривожив ще більше.