1

Там де світ навпино вапав, 
де діти знали смерті смак ,
де йшли полка на смертни марш, 
там де не знали іншого шляху,
ти війсковий чи найманець іншого шляху не ма,
Та повість ця не про смерть ,стражданя,
а пронайманця якого я мав честь знайти та знати,
він був красив,смілив,сили не займати,вправни,
та зним спустились у саму пащу пекла наче на парусі лелек.
Його звали Гац 
як чоловік він був жахливим , а
 як найманець найкращій.
Зустричь наша не прмітна 
на полі битви,
його не можливо не впізнати
якщо перет тобою зо двеметрі меч 
він викосав людей наче траву найкращою косою
я й доси не роумію як можливо керувати мечем у два метра.
 
Ця зустрич найкраща та найжахливіша у житі! 
Цей чяс смута тильки починалася,
начя рій який знишеє поля,ток само пилала наша крайна
неможливо було уявити що у миска не було ворога чи осади.
Я приєднався до одного васала віндуже добре платив тому мий меч був в
його розпоряджини.Тойран так звали цього сучого сина. 
Ми мали приєднатися до лорда Ротина,цей лорд був поганим бийцем, але чюдовим стратегом
тому всі були що такалюдина занас.Коли ми прибули до мисця ми побачили що лорд Ротин пав на поли брани,
там стояли виживщі войни.Ми послали гінця,сучий Тойран, по чюткам що ширяли по нашаму табару ми маємо битись проти
невідомої але дуже масовой та озброєної армиї.Нас було блисько 55000 людей.Тому ми нічого не боялись. Тайран знав що до чого
готуватися коли наступив чяс бою и бачили як армия у латних обладунках чьорного кольору наближались. 
такого войсяка я не бачив вони йшли рівною фолагою начя тисячи найкращих воїнив вийшли из закуткив пекла.
мипочюли команду "Вперееєд" цей тресливий голос наповниний страхом и слабкости тому багато хто прости втікли як с сам Тайран,
ми не встигли кліпнути як опинилися в серці кровавой скотобійні.Щоб вбити одного помирали чотири наших.
мене вдарили поголови я впав коли я прийшов в тяму,новколо тила покрити туманом,а на тилах мухі та криси.
побачивши свою знивичину ногу я зрузумив, якщо я не знаюду чисту хустку тоне протягну и дня.
Та де знайти хустку не вкрові та багні нв полі бою. Мені довилось виповзати з кровавої каши та сморуду пацюків та щурей які так и наровилу поласувати
теплої крові.Та всеж я змиг доповсти до тропи,незнаю чи сили предкив допомогли чи Бог,тая змиг, доси не помятаю як,але зміг.
Ялежав доволи довго ,  чи моя у*ява грала зимною щоя вже втратив віру на житя.
Тоді на я повернув свій погляд та зрозумив що ця тропа в 6 метрах в поля смерті.
Я зрозумів , мені Кінеці.
Тоді з тумана наче смерть я побачив чоловика з мечем у довжину два метри у ширинутр 35 сантиметрів,наче смерть він йшов по полі болі та смерті
це мне вразило до глубини сеця коли вин наблизався и подивився на мене поглядом нечя лев на вбиту мишу ,холодний погляд наче тисячьольтній лід.
Я ледве вимовив"Ти не бойшсся цього поля"
він повернув голову и промовив"Це, це не поле болю.Я можу продати тоби шматок ткаини"
-Я згоден.Скильки коштує -ледве промовляв я
-5 мидниз -промовляв мени холодний голос
Я протяг гаманець, вин взяв 5 мидних , зяв зі своєї сумки що впала з потужного плечя звичяйний бинт
и почяв обробляти мою рану. Коли він закінчив то промовив
-Все я пішов -наче проща*ясь зі смертником