Перше речення брошури. З чого почати?

Сідаю на стілець біля бразильського стенда. Дихаю глибоко, всіма ребрами, щоб зібратись, та домагаюся протилежного ефекту. Мені починає здаватись, що всі на мене дивляться, всі прийшли лише для того, щоб подивитись на мене, що увесь ярмарок влаштований заради мене, що я тут головний герой, він розповідає про мене і про моє життя, присвячених різним аспектам мого життя: моїй роботі, моєму харчуванню, робочі мого мозку, моєму одягу, моєму автомобілю, і моїм захопленням, що безслідно минули, моїм снам і моєму ставленню до води і змін, і народ суне на виставку юрбою, щоб гарненько засвоїти все, що про мене відомо, і про мене читають лекції з використанням усіх різновидів ЗМІ, брошур і плакатів, словом суцільний інфо про мене. Тисячі людей ідуть і їдуть. І транспорт уже не може впоратись, і міська залізниця відкриває запасні виходи на центральному вокзалі, поїзди під'їжджають один за одним, і ніколи ще не було такого відвідуваного ярмарку, принаймні за весь післявоєнний час. Адже непогано звучить! Дуже навіть звучить: найбільш відчуваний ярмарок за весь післявоєнний період! Інтерес до нього величезний, газети в повній розгубленості: хто б міг подумати? Ця думка нестерпна, я задихаюсь, раптом зверху падають кисневі маски, а в середньому проході з'являється смуга, що світиться, і я попри все, що було сказано при відправленні, забираю свій ручний багаж - забираю замість того, щоб як належить зі всіма правилами залишити (адже мені потрібно зібрана інформація про Фінляндію), - і закинувши за плечі рюкзак, плентаюся до найближчого запасного виходу, і вибираюся на вулицю; я встиг в останній момент; ледве я вийшов, весь ярмарок вибухає в мене за спиною, злітає в повітря з усіма його брошурами, і країнами, і подорожам, и просто від того, що занадто вже багато можливостей було зібрано там під одним дахом, дах не міг витримати такого жахливого тиску, і вибух був неминучий, тепер він горить, пожежу заливають водою, а ми всі знаємо що таке вода. Куди не ткнися ніде нема спокою. 

Аванс мій все ще не перевели на мій рахунок, я сиджу і роздивляюсь білетик Експрес - лотереї. Можна було пошкребти його ножем подумав я, та ще не вирішив, чи хочу я це зробити. Мені не потрібен великий виграш; занадто велика сума, міркую я, це саме хвилювання, зміни; лотерейний білет, схоже, починає мене дратувати, бо містить у собі можливість, до якої я не хочу бути причетним, і все-таки я не можу змусити себе викинути цей папірець. Так уже мене виховали, що не можна смітити грошима, гроші на їжу не прийнято розкидати, тому я відкладаю в бік білет і беруся за брошури про Фінляндію. Брошури досить поганенькі. По-моєму, автори не надто серйозно поставились до свого завдання. Вони поверхово розповідають про якісь деталі, опускаючи картину в цілому. Враження загальних слів і заяложення штампів. "Танцюйте всю дорогу до Або" - сказано в брошурі про Silja Line, "Здійсніть подорож в інший світ" або "Потіш себе туристською поїздкою на теплоході". Брошура з нехитрою назвою "Фінляндія" розповідає про "царство кольору" і свободу вибору. Непереконливо! Зрозуміло, у Фінляндії у тебе буде свобода вибору. Там зможеш сам вибирати погуляти в лісі чи піти купатись на озеро. Аякже! Та й веселим відпочинком для всієї сім'ї нині нікого не заманиш. Цього раніше було досить, однак тепер люди перебірливіші, їм подавай точну інформацію у поєднанні з об'єктивною інтонацією того чи іншого оповідача, яка своєю новизною і несподіваністю дозволить їм забути про те, що вони читають просто брошуру. У цій справі я такий майстер, що мало зто може зі мною зрівнятися. У мене є шанс стати основоположником нової школи. Напевно, якби у мене було більше друзів і контактів, я би став основоположником, так мені здається. Можливо, я помиляюсь. "Веселий відпочинок для всієї сім'ї!" Це зворушливо у своїй наївності! Яка там сім'я! У наш час майже не залишилось сімей в традиційному розумінні. В наші дні сім'я складається з двох і більше гомосексуальних особистостей з прийомними або народженими в результаті штучного запліднення дітьми або з подружжя з таким складним минулим, що у їх дітей виявляється кілька батьків і матерів, і дітки вважають, що так і треба - інакше просто не буває. Про це має постійно пам'ятати автор, коли він пише брошуру, а то сядеш у таку калюжу, що й не виберешся, відмінності в структурі сім'ї визначають вибір тієї чи іншої комунікативної установки, та що означає "веселий відпочинок" у наш час? Може, це взагалі втратило будь-який сенс? Усе це треба враховувати, беручись за таку справу, як створення ідеальної брошури про Фінляндію, брошури матері всіх брошур, котру люди повинні не просто погортати в автобусі, а прочитати у кріслі, щоб потім поставити її на полицю поруч з класиками, поряд з Гамсоном і Товстим, а то й взагалі поряд із Сервантесом або уявіть собі, поряд з Данте. З чого ж мені почати? Я кажу собі, що треба починати сьогодні ж, просто зараз, я повинен продумати початок, відкладати нікуди, Фінляндія - ось вона, вона розвивається і росте, як усі країни і всі народи, і я повинен ловити цей розвиток, описати його так, щоб бути читачу аж дух перехопило, щоб вони в цьому повірили і кинулися б замовляти квитки для себе і всієї сім'ї, щоб їм кортіло якнайшвидше потрапити до Фінляндії, а початок - це завжди найважче. Найважче написати перше речення, задати тон, зацікавити читача. Мабуть щось у цьому є чи ні? Може від цього відштовхуватися? Від оповитої міфом Фінляндії, чия таємниця протягом багатьох поколінь вабила норвежців, які свідомо і несвідомо відчували на собі її дію. Фінляндія постійно була присутня в глибині наших думок, хочемо ми того чи не хочемо. Так у чому ж криється таємниця Фінляндії, яка не дає нам спокою? Ось інтригуючий вступ.