І ще у фінів є "Калевала". Хай йому грець, звісно ж, "Калевала"! Древній епос, здається, чи як його там. Я бачу по телевізору. Там такі бородаті Диваки весь час про щось клопочуться, щось співають і приносять жінок і самих себе в жертву Богові і просто так. Ще у фінів водяться північні олені і безліч подвоєних голосних, і в них є спирт.
Скільки всього я знаю про Фінляндію.
"Ну а лівосторонній рух у вас уже скасували?" - питаю я і тут обидва фіни так на мене оглянули, що я відразу зрозумів у фінів їздять по правій стороні. Я вибачаюсь за свою помилку: ну звісно ж, який же там лівосторонній рух! Сам не знаю, чому я про це запитав. Напевно, тому, що згадав про своє авто і засмутився, бо воно зникло, от думки і плутаються. " А ти взагалі-то бував у Фінляндії? "- питають фіни. - У нас склалось таке враження, що ти неодноразово там бував, - кажуть вони мені. - Адже, здається, у тебе у Фінляндії живе хтось із родичів, і ти до нього їздиш"." Все правильно, - кажу я. - у мене там живе бабуся по материнській лінії, вона фінка, але вона не водить автомобіль, а я в дитинстві часто приїздив до неї погостювати на Різдво". Так я їм кажу, тільки це брехня. Я намотую все більше брехні. Певно, я набрехав тоді, коли розмовляв з одним із фінів по телефону, я набивав собі ціну, і, вочевидь, перестарався - наговорив зайвого, а він запам'ятав. Ну й пам'ять у фінів! Просто-таки чудова пам'ять. Я поясню, що, мовляв, помилився щодо лівостороннього руху, та це мене просто пам'ять підвела, бо я, бачите, часто буваю ще й у Англії; у дитинстві, розумієте; тобто я знову брешу, я ніколи не бував в Англії ні в дитинстві, ні потім, але в Англії вже точно їздять по лівій стороні, і, як мені здається, кажу я, в цьому немає нічого хорошого, це ж непорядок - їздити по лівій стороні, де ж таке бачено; не зрозуміло як вони всі не перебились в аваріях, а я стільки разів їздив в дитинстві в Англію і до Фінляндії, що в пам'яті все переплуталося, я не відрізняю, де що було, ви ж знаєте, як це буває у дітей - діти все сприймають безпосередньо, не розмірковуючи, дитині немає різниці, що Англія, що Фінляндія, все змішується в кашу, - кажу я. Знаєш, ми б хотіли, щоб ти під час роботи над брошурою відділяв одне від іншого, кажуть фіни. Ну звісно ж - погоджуюсь я. Це не проблема. Я ж професіонал у галузі брошур, пишу тексти, роблю ілюстрації, я різносторонній фахівець, займаюся вербальною, візуальною частиною, в університеті я свого часу спеціалізувався на "візуальній комунікації", - між іншим, здав з хорошим балом, на 2.1, а на усному іспиті піднявся навіть до 1.9 чи близько того, на рецензента це справило неабияке враження; до речі, він, здається, був з Бергена; чудове місто, між іншим; як на мене, у Бергена є що спільне з Гельсінкі, ці два міста схожі моло дві краплини води; кумедна все ж таки система балів в університеті: чим нижчий бал, тим вища оцінка; здавалося, правильніше було б зробити навпаки, так було б логічніше. У Фінляндії, напевно, воно не так, як у нас, правда ж? Ну от, я так і думав. Знаєте, коли я пишу, то поринаю в роботу з головою, встаю рано - і за письмовий стіл, і повністю занурююсь у роботу, навіть трубки не знімаю. "Он як? Не відповідаєш на телефонні дзвінки? - кажу один із фінів. - А я вже тоді нам з тобою зв'язуватися, щоб дізнатися як просувається робота?" Ну, іноді, буває знімаю, якщо думаю, що це щось важливе. Взагалі-то, напевно, навіть частіше знімаю, ніж мені здається. І це теж брехня. Але радіо я точно не слухаю, весь час працюю, інтенсивно працюю, викладаюся на повну, труджуся вдень і вночі, втім, в основному все-таки вдень, та буває, що вночі теж працюю, тобто цілодобово на фінішньому етапі, таке траплялося, а як же, але найкраще - це, звісно, працювати вдень, як усі люди, а вночі спати. " А ви знаєте, що сталося цієї ночі? - питаю Я раптом фінів, бо завжди треба самому заволодіти розмовою, спрямувати її в потрібний бік, цьому вчать на курсах для здобувачів. Фіни лише похитали головами. - Слухайте, зараз розповім, - кажу я їм. - А трапилося сьогодні вночі те, що моє авто вкрали, і, напевно, по мені помітно, що в мене трохи стресовий стан, зазвичай стресовий стан для мене не характерний, взагалі-то я спокійний, твердий як скеля; принаймні, був таким, здається, поки мені не почала снитися вода".