Нагода кохати

Розділ 11

Джесі

Зранку я прокинулась від якогось шуму на кухні. Голова боліла дуже сильно, не треба було вчора пити стільки алкоголю. Але чорт у мене є старший брат і я навіть не знаю його імені і скільки йому років. А він знає про мене? Чи для нього я теж буду сюрпризом? Треба буде з цим розібратись. Я випила склянку води, яка стояла на тумбі й пішла на кухню, щоб знайти свого хлопця.

- Доброго ранку, Джес. Як ти себе почуваєш?

- Доброго, якщо він добрий. Я почуваю себе не дуже, а якщо чесно то жахливо. Мені стільки часу брехали, аж противно про це думати. Мені знаєш, що цікаво чи знає про цю дитину мій батько.

- Я думаю, що не знає, адже наші батьки це дуже гарно приховували. До речі, як ти дізналась про зраду наших батьків?

- Коли ми розійшлись, я вирішила, що хочу відволіктись від думок про тебе і тому почала розбиратись з усім цим, щоб зрозуміти чому твій батько проти наших стосунків, тож почала щось шукати. Я перечитала близько ста різних статей і зрозуміла, що в наших батьків був спільний бізнес, але напередодні весілля в них виникли якісь великі проблеми, що в загальному й могло стати причиною для конфлікту і рішенням про скасування весілля. Далі я почала вивчати інформацію про їхні угоди з різними компаніями, але нічого цікаво не знайшла, хтось дуже гарно попрацював над нерозголошенням інформації в інтернеті. Але я згадала про листи, які отримував Теодор від моєї мами і тоді я вирішила взяти її ноутбук і спробувати щось там знайти. Спочатку я не знайшла чогось важливого або ж корисного, але зайшовши на пошту, я знайшла ті самі листи. Вони листувались вже протягом декількох років, тож пазлики в моїй голові швидко склались, а на підтвердження їхнього роману я прочитала найдавніші листи і знайшла їхні фотки, де вони цілуються біля океану. Моя мама в цей час мала перебувати в Греції на прес-конференції і укладати важливу угоду, але опинилась на Мальдівах з іншим чоловіком і можливо тепер зі своїм сином, тож ясно що в них є роман. А тепер тим більше, коли я знаю, що в них є спільна дитина, то це логічно, що між ними щось є і було. Ось так я й дізналась. 

- Джес, я знаю, що тобі зараз не приємно і боляче, але ти мусиш це прийняти. Мій батько зраджує моїй матері не вперше, тож для мене це не новина, але я йому більше не дозволю це робити. Якщо він не розкаже про свою коханку, це зроблю я.

- Кевіне, я це розумію, але досі не можу прийняти. Як вона могла брехати і не договорювати стільки років. Як про це не здогадався мій батько? Я досі не можу цього зрозуміти, але я теж вважаю, що він має про це дізнатись. Я підійшла до хлопця і обійняла його. – Кевіне давай сьогодні підемо і трошки прогуляємось. Мені треба трохи розслабитись, бо якось занадто багато нової інформації для мене і моя голова і мій мозок цього не витримують.

- Добре, тоді сьогодні підемо погуляємо, а ще нам треба купити продуктів додому, тож сьогодні трошки розвіємось і будемо зайняті впродовж усього дня. А зараз давай поснідаємо. Я приготував нам сирнички з малиновим варення, наскільки мені відомо, то твоїм улюбленим. Хлопець мило мені усміхнувся і поцілував мене дуже ніжно.

- Ти маєш чудову пам’ять. - я теж мило всміхнулась. – Кевіне, я кохаю тебе. І ще я хочу серйозно поговорити про те що сталось в Карпатах. Ти ж не проти?

- Я не проти, але не впевнений чи варто про це говорити зараз. – сказав хлопець трохи серйозним тоном і уважно подивився на мене.

- Варто. Ми повинні все обговорити зараз, якщо хочемо щоб у наших стосунках була довіра.

- Ну гаразд. Присядемо на диванчик. – Я кивнула і ми присіли на диванчик перед величезним телевізором і невеличким столиком на якому стояли в маленькій вазі свіжі білі троянди, яких учора ввечері ще не було. Це Кевін для мене купив?

- Що ж я почну. Це бажання загадали мені дівчата, коли були в мене на ночівці. Тоді я ще навіть зустрічалась з Тоні, але ми вже занадто віддалились одне від одного, тож я відчувала, що ми скоро розійдемось. А коли ми розійшлись, я вирішила справді спробувати побудувати якісь стосунки з тобою. Спочатку мною керувала просто якась образа на мого колишнього і я хотіла показати йому, що я можу швидко його забути, але я зараз говорю з тобою відвето і скажу, що ти мені реально подобався і я вирішила, що варто спробувати. Далі я поступово почала в тебе закохуватись і мені було страшно тобі розповісти про те, що це просто якесь дурнувате бажання. Я боялась тебе втрати. Я закохалась в тебе просто до безтями і вже не уявляла свого життя без тебе, але тут розкрилась правда і ти мені не повірив. Мені було так боляче і неприємно. Я не хотіла, щоб вийшло все саме так. – Я на декілька секунд замовкла, ще раз все обдумаючи, а тоді продовжила. – Я мала тобі все розказати з самого початку. – Я підняла погляд на Кевіна і побачила на його обличчі сум, образу, але і трошки розуміння. – Пробач мені, будь ласка.

- Джес, я кохаю тебе. І я тобі пробачив давно. Але я теж придурок, бо як можна було тоді не повірити? Як? Ти справді зробила багато для наших стосунків і я мав тобі повірити, я мусив тебе почути. Пробач мене теж. – Хлопець підсунувся до мене ближче і міцно обійняв, а тоді нахилившись сказав: - Джес, я кохаю тебе і не хочу, що якась брехня чи наші батьки зруйнували все між нами, тому я тебе дуже прошу більше ніякої брехні, щоб це не було. Я хочу щоб між нами не було більше ніяких таємниць. Домовились? – Я кивнула і нахилилась, щоб поцілувати свого хлопця, який є для мене найближчою і найріднішою людиною.

Через декілька годин ми опинились в парку, де була дуже гарна сонячна погода. Був зовсім легесенький вітерець, який розкидав моє волосся, створюючи мені нову зачіску і перетворював літній день на менше спекотний. Спів пташок був казковим. Вони ніби створювали якусь свою чудову музику. Я усміхалась. Ми прогулювались парком, тримаючись за руки, і ходили різними стежками, насолоджуючись природою і свіжим повітрям, паралельно розмовляючи на різні теми і трішки плануючи наше майбутнє, яке мало бути казковим і тільки нашим, без усяких Донні, колишніх, брехні, зрад й таємниць наших батьків. Десь через годину ми вдвох захотіли випити кави, тож пішли у кафе, яке було розташовано в парку поряд з оранжереєю, де вирощували різноманітні тропічні рослини.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше