Розділ 7

Джесі

Я проснулась у міцних обіймах хлопця, який усміхався і мило дивився на мене.

-Ти давно прокинувся?

- Десь хвилин двадцять тому. Ти така мила, коли спиш, що я не міг стриматись і трішки захотів попідглядати за тобою. Він схилився і торкнувся своїми губами моєї щоки. Це було так мило і романтично, що я аж всміхнулась. - Доброго ранку.

- Доброго ранку, - відповіла я і притулилась міцніше до хлопця, відчуваючи запах його парфумів, який мені так подобався.

- Котра година?

- Десь десята, тому треба вставати.

- Я встаю перша.

- Домовились.

Я швиденько пішла в душ і почала збиратись. Сьогодні має бути дуже спекотний день, тому я вдягнула короткий жовтий топ і джинсові шорти, які мені так подобались. Макіяж вирішила не робити, бо не хотіла. Волосся теж вирішила тільки посушити і все.

-Я вже зібралась і дуже голодна, тому тобі прийдеться трошки порухатись, якщо ти не хочеш, щоб твоя дівчина була зла і недобра цілий день. Я стежила за його реакцією. Він просто подивився на мене закоханим поглядом і пішов у сторону ванної кімнати.

- Я вже біжу швиденько збиратись.

Ми вийшли з номера і попрямували в ресторанчик снідати. Ми сіли за столик, який був розташований на вулиці на балконі. Краєвид був надзвичайно чарівний. Сонце потрапляло на вершини гір і освітлювало їх. Здалеку було видно річку, яка переливалась на сонці. Тим часом вітерець грався моїм волоссям, кидаючи його в різні сторони. Я всміхнулась. З самого дитинства любила природу, і коли я з батьками кудись їздила – це завжди були незабутні враження. 

І поки я була заворожена красою природи і розмовами з Кевіном, нам принесли сніданок. Я обрала для себе сирники з малиновим джемом і лате, а мій хлопець взяв бельгійські вафлі з шоколадом та бананом і звичайний чорний чай. Поснідавши, ми довго роздумували, що ми буде робити сьогодні й вирішила, що хочемо один день просто відпочити, а вже завтра будемо братись за наше маленьке розслідування і розгадувати брудні секрети наших батьків, які нам постійно щось не договорювали і приховували.

-То що тепер? Йдемо до басейну?

- Так. Я хочу трішки позасмагати й поплавати, а потім почитати щось.

Ми прийшли до басейну, де було не дуже багато людей. Я цьому зраділа. Сьогодні я одягнула свій смарагдовий купальник, який купили декілька місяців тому для поїздки з класом. Він мені дуже подобався і я хотіла, щоб Кевін у ньому мене побачив. Тож коли я зайшла в басейн, хлопець підійшов близько до мене зі спини і прошепотів мені на вухо:

-Ти знаєш, що ти неймовірна в цьому купальнику?

-Не знала, але тепер знатиму. Дякую. - впевнено вілповіла я, а тоді підійшла і поцілувала його доволі настирливо. - Твої плавки тобі теж пасують. – Я засміялась, а він всміхнувся.

- Ти, до речі, вмієш плавати? - якимось зацікавленим голосом запитався хлопець.

- Якщо чесно не дуже добре. Але думаю ти зможеш мені з цим допомогти. – Я помітила, як загорілися його очі, які мене дуже уважно вивчали. - Я хотіла ще більше зблизитьсь з ним, тому трішки збрехала, бо насправді я доволі добре плавала, але йому про це розповідати я не хотіла.

- Звичайно, я тобі допоможу. Але перед тим мушу запитати: ти довіряєш мені?

- Так. Ти та людина, якій я довіряю і сподіваюсь так буде надалі. А ти мені довіряєш?

- Скажу без вагань, що так. Я кохаю тебе, а кохати без довіри неварто, інакше може бути дуже боляче. Крім того я вже довірив тобі своє серце, яке тепер не уявляє свого життя без тебе. – Я уважно подивилась в його очі, які так само пильно дивились на мене. Чорт. Він повністю відкрився перед мною, а я говорю йому не все до кінця, як його батько. Чорт. Чорт. Чорт. Якщо хтось розкаже йому про те дурне бажання, то це буде кінцем усього прекрасного між нами, а я не хочу цього, бо справді закохалась в цього хлопця, навіть на це не сподіваючись. Він для мене тепер не просто гра, а справді кохана людина з якою я хочу бути. Мені треба все йому розповісти, але як? Я не хочу зараз все між нами руйнувати ще й коли в нас відпустка і ми маємо шанс більше пізнати одне одного. Я розкажу йому, але пізніше, коли ми повернемось. Я зробила впевнений крок, поклала руки йому на плечі і обійняла його.

- Кевіне, я тебе кохаю і ти та людина, з якою мені добре й хочеться бути постійно. Ти той, хто змушує мене постійно посміхатись, той хто змушує мене почуватись особливою, потрібною й коханою, той хто робить мене просто щасливою, той кому я потрібна. За ці дні ти став найближчою людиною у моєму житті. – Після цих слів він підійшов до мене і накрив мої губи своїми губами. Цей поцілунок відрізнявся від інших своє чуттявістю, ніжністю, але водночас й палкістю.

- Як ти дивишся на те, щоб продовжити нашу розмову в номері, - прошепотів Кевін мені на вухо, відриваючись від цього особливого поцілунку.

- Із великим задоволенням.

Ми швидко побігли в номер, в очікувані чогось прекрасного й бажаного. Як тільки ми зайшли в нашу кімнату хлопець знайшов мої губи і пристрасно поцілував мене. Цим поцілунком він хотів показати, що я тільки його. Його губи відірвались від моїх і опустились нижче, до моєї шиї.