Талія розплющила очі й побачила перед собою вже знайому стелю медчастини академії. Але, на відміну від минулого разу, коли вона була тут, відчувала себе Талія набагато краще. Дівчина відразу ж сіла на ліжку. Навколо нікого не було. Талія трохи засмутилася. Вона думала, її подруга буде тут.
Талія відкинула ковдру й хотіла було встати з ліжка, як за дверима почулися голоси. Двері відчинилися й до палати влетіла Кара, а за нею — Одіссей із тацею.
— Дивіться, хто прийшов до тями, — весело і з якимось полегшенням у голосі промовив Одіссей.
— Як ти себе почуваєш? — тут же поцікавилася Кара.
— Я в повному порядку, правда, — Талія спробувала встати з ліжка, але подруга силою посадила її назад.
— Ось, поїж, — Одіссей вручив дівчині тацю з вечерею, яка пахла дуже апетитно. — Тобі потрібні сили.
— Ну, розповідай, що там сталося? — коли Талія доїдала, запитала Кара. Було видно, що вона ледве стримувалася, щоби не почати розпитувати про все раніше. Дівчина мало не підстрибувала на місці.
— Я думала ви в курсі, — пробубніла Талія, доїдаючи залишки підливки з хлібом.
— Ми знаємо лише загальні моменти — вибух, обвал даху, усе таке, — сказав Одіссей. — Розкажи зі своєю тепер сторони.
— Так, Талія, я теж хочу це почути. — Талія мало не вдавилася останнім шматком, почувши голос Селін.
— Добридень. — Талія чомусь втягнула голову в плечі, хоча нічого такого не накоїла.
— І почни, будь ласка, з того моменту, як ти зустріла членів «Кобри».
Кара й Одіссей втупили погляд у Талію. Вони не очікували почути цього.
— А як Ви про них дізналися? — пискнула Талія.
— Вони залишають після себе слід. Смердючий запах диму, який залишається після їхньої магії.
— Це вони влаштували вибух? — запитав Одіссей.
— Швидше за все, — кивнула Селін. — Ну, Талія, я тебе слухаю.
І Талія все розповіла із самого початку. При згадці Жермена обличчя Селін зробилося немов камінь, а в очах промайнув дивний вираз. Талія мимохіть згадала хлопця, якому вона допомогла й людей у ліфті. Селін похвалила її за роботу і стрімко вийшла з палати.
— Тепер тебе, схоже, взагалі з академії не випустять, — майже прошепотіла Кара, винувато дивлячись на Талію. Неначе вона була в чомусь винна.
— Та мені й самій не дуже хочеться тепер. — Талія зіщулилася. — Якщо це означає піддавати невинних людей небезпеки, то я краще тут посиджу.
— А що, до речі, з моїми подругами? — раптом спохватилася Талія. — Вони ж бачили, як я зупинила вибух.
— Ми трохи підправили їм спогади про те, що трапилося, — Одіссей потер ніс і розповів, що сталося: — Мадам Бенуа зробила так, що в їхній пам’яті, як тільки пролунав вибух, ти вийшла з ними з будівлі, а там тебе забрали. Так що не переживай із цього приводу.
— Хоч із цим розбиратися не потрібно. Не хотілося б пояснювати їм усе… це.
Талії було дуже цікаво, як Селін змінила спогади дівчатам, але вирішила з’ясувати, що це за трюк такий, як-небудь потім.