Глава I

Чоловік в плащі, що розвивався за його спиною, стояв на краю даху багатоповерхового будинку. Було видно лише його силует на тлі нічного неба. Він немов би оглядав свої володіння, які потребують його захисту. Він уже перебив і засадив за грати добру купу злочинців, але в будь-який момент його допомога може знадобитися беззахисним городянам.

Талія зачинила ноутбук так голосно, що сусідка по кімнаті заворушився уві сні. Талія стиснула губи, обурюючись сама на себе. Потрібно вести себе тихіше. Мати завжди казала, що вона занадто емоційна і що слід тримати себе в руках. Вона б точно закотила очі на те, що Талії не сподобався фільм, і вона через це мало не порушила сон іншої людини.

Було вже за північ, коли Талія вилізла з-під ковдри, щоб сходити на кухню покурити. Її трохи дратувало те, що кожен раз доводилося бігати на кухню, і не можна було покурити прямо в кімнаті. Її сусідка не курила, але не засуджувала за це Талію. Їй важливіше була «пожежна безпека кімнати». Вона взагалі любила правила. Любила чітко їх дотримуватися. І терпіти не могла тих, хто чинить інакше. І Талія, яка ніколи не любила правила і обмеження, піддалася впливу сусідки і теж стала такою собі «правильною дівчинкою».

На кухні нікого не було, що не могло не радувати. За вісім місяців навчання і життя в гуртожитку, Талія так і не звикла до сусідів по поверху. Вони були галасливі і часто закатували п'яні вечірки. Не те щоб Талія була якась ханжа або зовсім непитуща, але ці натовпи п'яних студентів завжди діяли їй на нерви. Та й взагалі, як виявилося, вона абсолютно не любить знайомитися з новими людьми. Тому вона не знала навіть, як звуть тих, хто живе в сусідніх кімнатах.

Відкривши вікно і діставши з пачки сигарету, Талія поляпала по кишенях штанів піжами і вилаялася. Запальничку вона залишила в кімнаті. Йти через весь поверх було лінь. І, як на зло, жодного коробка сірників, хоча курців в гуртожитку було більш ніж достатньо. Озирнувшись через плече, чи точно нікого немає, Талія затиснула сигарету губами і доторкнулася кінчиком пальця до сигарети. Та запалилася і Талія втягнула дим в легені. Вона так давно не користувалася своєю магією, що її спину обсипало дрижанням, а в голові запаморочилось.

Талія з дитинства звикла приховувати магію. Мати, яка виховувала її одна, завжди говорила, що магія принесе їй тільки шкоду. І обов'язково приплітала батька Талії, який скористався нею та кинув, та ще й дитину нагородив цією своєю заразою. Мати не любила магів. Може, тому що сама була звичайною людиною. Може через батька Талії, який був магом, але залишив її одну з дитиною. Причин нелюбові до магів могло бути кілька, та вони особливо і не цікавили Талію. Вона давно зрозуміла, що з матір'ю краще не сперечатися і краще робити, як вона велить, щоб уникнути зайвих проблем.

Звичайно, в таємниці, дівчина користувалася магією для всяких дрібниць. Вона піднімала в повітря різні предмети, в основному це були чашки, якщо вона не хотіла вставати з дивану, щоб взяти посуд по-людськи. Звичайно, не обходилося без розбитих чашок і пролитої на килим кави, адже її ніхто не вчив володіти своїми силами. Дівчина завжди діяла швидше за натхненням. Або заплутувала ноги хлопчаків, які задирали її, а потім тікали. Їй подобалося, що варто тільки поворушити пальцем і вони одразу ж падали на землю, розбиваючи коліна або носи. Мати за такі витівки обов'язково карала Талію. Але це не особливо зупиняло дівчину. Її більше цікавила величезна чорна ворона, яка з'являлася неподалік кожен раз, варто було Талії застосувати магію, і дивилася на неї своїми блискучими очима-намистинками, трохи схиливши голову набік.

А загалом, Талія росла зовсім непримітною дівчинкою - худорлява і висока, з незрозумілого кольору очима, чи то блакитними, чи то зеленими. Виділяло її лише волосся попелястого кольору, яке вона зістригла, закінчивши школу. Талія пам'ятала, як сиділа в салоні потай від матері, і розглядала журнали. Вона підійшла до перукаря і мовчки тицьнула пальцем в зачіску, яка в журналі іменувалася «Піксі». Мати, звичайно ж, учинила сцену, що Талія зіпсувала волосся і взагалі як вона посміла зробити це без її, мати, на це дозволу. На що Талія тільки огризнулася, що волосся не зуби - відросте. Але стрижку вона не змінювала вже рік, цілком задоволена довжиною волосся - і в очі не лізе, і зачіски вигадувати не треба, і влітку не жарко, та й шампуню йде в рази менше, що важливо для бідного студента.

Талія не пам'ятала, коли в останній раз користувалася своєю силою. Але ж ні, пам'ятала. Це було на випускному. Вона тоді зірвала штани з найбільшого задираки школи, якраз коли він стояв на сцені, вимовляючи якусь промову язиком, що заплітався від абсолютно не безалкогольного пуншу. Талія усміхнулася, згадавши цей випадок. Тоді всі вирішили, що у нього ремінь лопнув, але сміху від цього було не менше. Дівчині було шкода тільки, що він не дізнався про справжню причину конфузу. Ніхто не дізнався. Адже розповідати про свої здібності загрожувало проблемами - уряд не любив магів і намагався всіляко якщо не знищити їх, то хоча б насолити.

Талія майже докурила, як легкий подих вітру за спиною змусив її напружитися. Дівчина повільно повернулась. Вона вирішила було, що це комендант її застукав і зараз їй влетить за куріння в гуртожитку. Адже хоч і курили майже всі, але намагалися робити це не у відкриту. І дуже здивувалася, коли замість містера Грува, товстого лисого мужичка на коротеньких ніжках, побачила незнайому жінку. Та стояла, зчепивши руки перед собою в замок. На ній був надітий якийсь балахон чорного кольору. Такого ж кольору було її волосся, зібране в хитромудру зачіску. Великі карі, теж майже чорні, очі, підведені олівцем, дивилися уважно і немов пронизували наскрізь. У Талії навіть мурашки побігли від цього погляду. Шкіра жінки різко контрастувала з одягом і волоссям, і здавалося, що вона світиться, до того світлою вона була. На вигляд складно було сказати, скільки незнайомці років. Їй могло бути як тридцять, так і п'ятдесят, вона була з того типу жінок, які «не старіють». Риси обличчя її були такими правильними, ніби жінка витесана з мармуру майстерним скульптором.