Наглядачі за думками

21.

День доповзав до зірок. Тур Левович днем був задоволений. У містичний час великого переходу він заклав фундамент майбутньому, яким марив десятиліттями. Все готове: техніка, вакцина, методика. Навіть піддослідні люди підібрані. Якийсь місяць-два тестувань, фіксування результатів, невеличкі поправки — і в роботу. Силою, до якої так довго йшов, треба буде натішитися вдосталь, відчути велич, насолодитися безмежною владою, ковтати свободу безперебійно, великими смачними дозами, аж до вічності… А там як Бог дасть… Так чи інакше, раз ти потрапив на землю, то треба щось робити. Тож краще робити так, щоб тобі поклонялися, а не нидіти рабом, чекаючи на подачки держави чи зачерствілого буржуя…

Тур Левович діждався півночі. Годинник на ратуші пробемкав новий день. Будимир відкрив блокнота на сторінці, де писало: «Народився відомий український вчений Тур Будимир». Цього дня записів у блокноті не було — лишень від руки намальовано «50+1». Тур закреслив п’ятдесят. Залишилася одиничка. Вона символізувала перший день нового життя. Він минув чудесно.

«Дякую», — дописав внизу сторінки директор і закрив записника. Глипнув у вікно. У двір в’їхало службове авто. Водій як завжди був точний до хвилини. Цікаво, чи він так уміло розраховує час, чи приїжджає раніше і чекає десь неподалік?.. Неважливо. Важливий результат. А він — є!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше