Розділ 79. Повернення на СТО «ПРОФІ»

Після ранкового повернення з поїздки маршрутом Рівне — Львів Матвій знову ступив на рідну територію — на СТО «ПРОФІ», що вже давно стало для нього не просто місцем роботи, а другим домом, де кожна гайка мала свою історію, а кожен працівник — окрему турботу. Його присутність одразу відчулась: мовчазний, але уважний погляд, впевнена хода, кілька швидких дзвінків, короткі вказівки — і хаос ранкової метушні починав набувати впорядкованої форми.

Робочий день на базі розпочався, як завжди, з дрібних, але невідкладних справ. Ось на півдорозі до обіду з’ясовується, що бракує важливої запчастини для ремонту дорогого позашляховика — Матвій без роздумів бере справу під особистий контроль. Через пів години питання вирішено: потрібна деталь знайдена, замовлена і вже їде зі складу. Тут же дзвонить один із клієнтів — невдоволений сервісом. Але Матвій не з тих, хто ігнорує скарги. Він зустрічається з клієнтом особисто, уважно вислуховує, перевіряє дані по базі й оперативно розв'язує питання. Чесно, спокійно і по-людськи. Усе — заради справедливості, яку Матвій ставив понад усе.

Одночасно він приймає звіт з магазину автозапчастин, що розташувався прямо на території СТО. Магазин — окрема історія. Успішний, динамічний і дуже прибутковий, але такий, що вимагав щоденної уваги. Тамара, продавчиня, була наче мотор у системі — розумна, енергійна, невтомна. Вона не давала Матвієві відпочити ні на хвилину: то новий постачальник проситься на розгляд, то цінники треба змінити, то асортимент оновити. Але саме така її активність і подобалась Матвієві. Він цінував її за ініціативність і аналітичний розум, а вона — довіряла його рішенню, хоча й могла сперечатися.

Коло постачальників Тамара підбирала скрупульозно. Вимоги були прості, але жорсткі: якість, чесна ціна і вчасна доставка. Усі кандидатури вона подавала на затвердження Матвію. Якщо хоча б один з трьох критеріїв кульгав — прощавайте. Система працювала чітко, як годинник. Замовлення надходили щодня, а частина надходила навіть у той самий день — завдяки домовленостям, які Матвій сам уклав із перевіреними фірмами.

Вадим, заступник Матвія, відповідав за видачу запчастин працівникам. Схема була така: клієнт платив гроші Вадимові за потрібну деталь, той оформлював покупку в магазині — все прозоро, по документах. А головне — всі запчастини мали точні каталожні коди, і підбирав їх виключно фахівець. Це була принципова позиція.

Матвій завжди пояснював клієнтам, що підбір запчастин — не лотерея, а точна наука. Один символ у коді — і замість підходящої деталі можна отримати проблему, яка обійдеться в тисячі гривень. Якось один з клієнтів наполягав, щоб йому встановили поршневу групу, яку він привіз сам — мовляв, вона така сама, лише код трохи відрізняється. У коді, як виявилося, була лише одна інша літера. Але саме вона означала, що деталь призначена для звичайного дизеля, а не для турбодизеля.

— Не можна, — твердо сказав тоді Матвій. — Ви самі собі шкоди наробите. Не можна.

Клієнт спочатку обурювався, вимагав, але Матвій залишився непохитним. І через кілька тижнів цей чоловік подякував йому. Інший майстер погодився на таку саму "дрібницю", і в того двигун заклинило.

Цілий день на СТО був мов живий організм. Хтось лагодив коробку передач, інші — знімали мотор, хтось шукав причину перебоїв у електросистемі. Усе злагоджено, але динамічно. Матвій ходив між майстрами, клієнтами, вантажівками, деталями, немов диригент великого оркестру. Він встигав усе: перевірити звіти, дати пораду, вирішити конфлікт, погодити закупівлю, прийняти товар, поспілкуватися з постійними клієнтами. Його присутність тримала всіх у тонусі.

День, здавалося, закінчувався, коли сонце повільно сповзало за дах складу. Але Матвій ще довго сидів у кабінеті, розглядаючи нові заявки від постачальників, рахуючи баланс, переглядаючи електронні каталоги. Усе заради того, щоб завтра знову було краще, ніж учора.

На перший погляд — звичайний день. Але в кожному рішенні, у кожній дрібниці — відчувалась відповідальність, досвід і глибока внутрішня дисципліна. І саме це перетворювало звичайне життя на надзвичайне.