Матвій не просто слухав поради ШІ — він їх вбирав, обдумував, моделював в уяві, як інженер і стратег водночас. І щойно порад було достатньо, він не відклав жодної з них на потім. Навпаки — мов генерал, що отримав пораду солдата з поля бою бо він краще бачить — почав впровадження негайно, як генерал який повинен приймати рішення.
Між іншим Матвіій премусив напарника Василя придбати смартфон ,, самсунг гелексі А5'' такий же як у нього і він його успішно освоював, бо без технологій зараз неможливо, казав Матвій і допомагав Василю його успішно вивчати.
1. Смартфон — не просто телефон, а центр управління безпекою.
Насамперед Матвій реалізував головну ідею: використати мобільний телефон охоронця як частину єдиної охоронної системи. Він встановив на кожен робочий смартфон безкоштовний додаток, що підтримує P2P-технологію. Простий алгоритм:
Зі смартфона відкрив додаток.
Ввів ID камери, що був вказаний прямо на корпусі.
Система автоматично з’єдналася — без складної конфігурації.
Тепер охоронець мав доступ до “своїх зон спостереження” в реальному часі. Датчики руху, відкривання дверей, вібрації — все було інтегровано у смартфон. У разі тривоги надходило push-повідомлення, або автоматичний виклик із короткою інструкцією.
Матвій домовився з напарником в охороні: “Хочеш бонус? Будь професіоналом. Витягни смартфон, і поки сигнал ще йде — вже реагуй!”
2. Гучномовці й сирени — голос об'єкта
Наступним кроком була інсталяція гучномовців з дистанційним керуванням. Матвій знову звернувся до інтернету, знайшов оптимальну модель, що підтримувала Wi-Fi або GSM-зв’язок, і дозволяла вмикати сигнал тривоги зі смартфона.
Він не просто встановив пристрої. Він:протестував гучність;
налаштував три типи звуку: попереджувальний, тривожний і командний;
створив шаблони фраз типу: “Ви на забороненій території. Відійдіть негайно.”
Навіть Василь напарник пожартував: “Матвій, ти вже зробив голос бази, а коли вона заговорить сама?”
3. Освітлення — світло, що лякає
Далі — освітлення в сліпих зонах, які були поза камерою. Він купив кілька бюджетних LED-прожекторів з вбудованими датчиками руху. Це рішення стало найпростішим, але й найбільш ефективним.
Одного вечора в темному закутку об'єкта з’явився невідомий. І саме тоді освітлення раптово ожило — наче базу підняли зі сну. Той навіть не встиг зробити крок — утік мов тінь.
Матвій посміхнувся: “Світло — це також зброя.”
4. Система допуску — класика, яку не замінити
Матвій не піддався моді на QR-коди чи біометрію. Він довірився перевіреному:
Журнал реєстрації. Охоронець записує дані, час, мету візиту.
Перепустки. Уніфіковані, пронумеровані, із кольоровим маркуванням — червона для вільного пересування, жовта — лише з супроводом, сіра — разова. Але це Матвій вважав зайвим, але терпів зековські заскоки ШІ.
Камери на вході. Не просто фіксують — об’єднані в систему, що зберігає дані на хмару. Завжди можна повернутися і переглянути. Оце потрібна річ думав собі Матвій і аналізував.
Контроль пропусків. Ручний, але з відеофіксацією. Кожен вхід — кадр. Це ефективно в співпраці з ШІ.
5. Постійне тестування — стратегічні ігри з ШІ
Матвій щотижня сідав за планшет і писав до ШІ: “Моделюй вторгнення. Умови: дощ, ніч, несправність камери 2, вартовий відволікся.”
І ШІ створював сценарій. Іноді простий, іноді божевільний. Але Матвій програвав їх у голові — і щоразу робив висновки:
додав ще один датчик;
переставив камеру;
навчив охоронця Василя новому алгоритму.
Це були не просто тести. Це була гра з майбутнім, де Матвій випереджав загрозу.
Так народжувалась нова система — не дорога, не пафосна, але розумна і жива. І в цьому була головна порада ШІ, яку Матвій прийняв глибоко в серце: хоч і не все було корисне ”Не розкіш і не техніка — а розум і послідовність перемагають у безпеці.” Але це все ефективне і має розвиток, коли на чолі цього всього стоїть людина, яка має страх Божий.
Відредаговано: 18.11.2025