Глава 2

   Я скинула трубку. По моєму тілу пробігли неприємні мурашки. Вона повернулась… Колишня дівчина, а точніше сказати, коханка Ітана. Він не соромився вивести її на бізнес-зустрічі, мене ж майже ніколи не брав. Вона породила безліч слухів, які мене турбували. Насправді ця жінка — проста лярва, якій потрібні тільки гроші, і мій чоловік її зовсім не цікавить.

   Раптом я побачила Ітана, який вибіг з будинку і направився до машини. Він вже все знає, і сто процентів поїхав зустріти свою «кохану» Аві. Ненавиджу, ненавиджу, ненавиджу!

   Я вирішила прослідкувати за ним, можливо я себе накрутила, і він поїхав не до Аві?

   Я помилилась. Сидячи у машині, я побачила, як вони, тримаючись за руки, сидять у кафе. Її біле волосся аж підскакувало від того, як вона награно сміялась. Я не можу цього всього бачити! Але рішила зайти у кафе, і привітатись з «колишньою подругою».

   — Привіт, Аві.

   Вони не очікували мене тут побачити. 

  — Ітан, що вона тут робить? 
  — Аві, посидь хвилинку, я зараз повернусь.

   Ітан піднявся і боляче схопив мене за руку та поволік надвір.

   — Що ти робиш? Мені боляче! — закричала я

   —Це ти що робиш?— злісно сказав він. — Слідкуєш за мною? Так? Вирішила зіпсувати мені настрій?

   — Ти мені рано сам сказав, щоб я сама йшла по каву, а зараз хапаєш мене за руки? 

   — Сіла у машину і повернулась додому. У мене з тобою буде дуже серйозна розмова.

   Він розвернувся і повернувся у кафе до Аві, а я сіла у машину. Не знаю як, але сльози потекли самі собою. Невже така жалюгідна?

   Вдома я не могла знайти собі місце. Намотувала круги по кімнаті, аж раптом почула гуркіт дверей. Повернувся.

   Ітан зайшов, тримаючи в руках папку з документами.

   — Що це? — запитала я.

   — Договір про розірвання шлюбу. Підпиши!