Надіюсь, ми розійдемось

Глава 1

   Я стояла перед дверима до його спальні. Так дивно, вже 5 років разом, але у кожного своя кімната. Це не шлюб, це пекло на землі.

   Я постукала, але відкрити двері не наважилась. Натомість він відкрив сам, а я так і не змогла із себе слова видавити. Чорт, я ж йшла до нього запитати, чи не бажає він сходити випити кави!

   – Міа? Що ти тут забула? 

   Знову цей байдужий тон з нотками агресії. Він мене ніколи не кохав. Чому я ще бажаю зберегти цей шлюб?

   – Емм… Можливо ми б з тобою пішли випити по чашці кави? Там недалеко відкрилась нова кав‘ярня і…

   – А з мене що ти хоч? Вали сама!

   Двері переді мною закрились з такою гучністю, шо мене аж трішки затрусило. І так завжди. 

   Я вийшла на вулицю і присіла на гамак. Все таки, за гроші не купиш кохання. Саме так, цей шлюб був по розрахунку, його сім‘я ставала банкротом, а моя вирішила допомогти шлюбом. Я і не проти була, адже Ітан сподобався мені з першого погляду. Високий брюнет з блакитними очима, суворий погляд і справжній чоловічий характер. Він зачепив мене одразу після першого знайомства, натомість Ітан дивився на мене з якоюсь огидою.

   Мої роздуми перервав телефонний дзвінок. Оу, моя подруга Роузі. 

   — Алло…

   — Ти не повіриш, хто повернувся!

   — Невже вона…
 

   




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше