Розділ 20

- Добрий ранок.- привіталась я до мами, коли спустилася на кухню.
-Добрий, сніданок на столі, я запізнююсь на роботу, тому сьогодні з вами не посиджу.- повідомила мама шукаючи щось очима,- ти не бачила мій телефон?
-Бачила, у тебе в руці.
-Ой, просто до нашого кафе сьогодні приїжджає якась перевірка і я вся на нервах. Сьогодні буду пізно. Бувай.- сказала мама і поцілувавши мене в щічку вийшла з дому.
- Нік прислав тобі адресу?- запитала я , коли сестра сіла за стіл.
- Ага.- сонно промовила вона.
Чесно кажучи апетиту не було, але нам потрібні сили.
Ми домовилися зустрітися з друзями за годину до бою ,на нашому місці, щоб обговорити ще якийсь план дій. 
Суперечка мала відбутись о 20:00, тож маючи ще вдосталь часу ми вирішили поприбирати у будинку. Це заняття хоч якось відволіче нас від поганих думок. 
За домашніми хлопотами ми й не помітили, як настала 18:05 . Час збиратись. Я підібрала собі одяг в якому мені буде максимально зручно рухатись , також вдалося віднайти шкіряні рукавички, щоб було зручніше стріляти.


 

З Кейсі проблем не було, вона також оділа звичайний, зручний одяг:


 

Ми , як нам здавалося,швидко дісталися до нашого місця, проте усі уже були присутні. Мабуть, це наша традиція, завжди запізнюватись.
-Нарешті ви прийшли,- зрадів Кріс,- Кейсі ми вирішили , що ти будеш сидіти в машині і спостерігати, якщо побачиш,що нам капець, тоді уже приєднуєшся. Просто, твої крики впливають і на нас. 
- Та добре.- відповіла сестра , по її обличчю було зрозуміло,що вона трохи засмутилася.
- Я думаю,що нам варто прийти швидше зазначеного часу, мені потрібно знайти місце з якого буде зручно стріляти.- сказала я.
- Добре.- погодився Кріс.
- О , дивіться,що я знайшла,- прокричала Кейсі витягуючи з тумбочки свою невбивчу зброю , під назвою електрошокер,- я візьму це провсяк випадок, тільки, куди треба нажимати...
- Ай, Кейсіі...- закричав Томас падаючи на підлогу.
- Ой, Томасе,- сестра підбігла до хлопця якого, щойнно вразив струм,- я не хотіла, я не думала,що воно стріляється.
- Кейсі!- звернувся до дівчини Ліам.
- Що?
- Може ти все-таки покладеш електрошокер на місце?


 

- Трохи не туди попала , подумаєш, зато тепер ми знаємо,що він працює.- заперечила сестра, піднімаючи Томаса на ноги.
- Чому не туди попала, якраз все правильно. Ліам, бачиш Кейсі навіть з заплющеними очима знає у кого треба стріляти.- саркастично промовила я.
- Дуже смішно.- відказав Томас.
- Гаразд, ходімо вже.- сказав Кріс і ми вийшли з будиночку.
Їхати довелося не надто довго, приблизно 15 хвилин і ми були на місці. 
Це була відкрита територія, позаду якісь закинуті будівлі, нічого цікавого. Я одразу побачила місце звідки буду стріляти. До однієї будівлі, вона була найбільша, вели громадні сходи, цей будинок знаходився вище того місця де ми мали битись, тому залізши по сходах на територію закинутої будівлі , я могла чудово бачити все,що відбувалося внизу. Я знаходилась на висоті приблизно 4 метри.

Через декілька хвилин після нашого прибуття я почула стукіт взуття об асфальт. Потім у світлі ліхтаря я помітила 5 силуетів. Чесно кажучи, я почала трохи нервувати. Першим показався альфа зграї. 
- Ось ми знову і зустрілись,- один його голос всиляв страх,- минулого разу ти і твоя зграйка непогано проявили себе, проте, що буде сьогодні?- альфа запитально звів брови і почав помалу приближатися до Ліама,- А ти знаєш, чому я перетворив вас Ліаме? Я хотів створити зграю, яка буде підчинятися мені, проте ти від початку був проти мене, а зрад я не терплю. Томасе, якби не ти , у мене могло б усе получитися, треба було одразу тебе прикінчити.- сказав він підходячи до хлопця , а потім ударив Томаса в живіт, той скрутився від болі,- Я подумав , нікчемний омега, не несе для мене великої загрози. Ти й не ніс, поки не знайшов мою зграю.- перед останнє слово він особоиво виділив і наніс Томасу ще один удар. 
Потім альфа повернувся до Ліама і випустивши кігті наніс удар і йому.
Після цього усі члени його зграї, як за сигналом кинулися до супротивників. 
Що ж, бій розпочато. Я натягнула тятиву і націлилася у першу жертву. Наскільки я пам'ятаю його ім'я Алан, сьогодні він бився з Томасом. Моя стріла влучила йому в спину,він обернувся назад і злобно глянув на мене витягаючи стрілу, Томас одразу наніс йому декілька ударів. Наступною моєю ціллю став обоотень,який бився з Кейт, здається це той перевертень ,що напав на дівчат. Я влучила йому у груди. Далі я намагалася поцілити у альфу, проте він помітив це і зловив стрілу рукою. Його спритність мене вразила, але не на ту напав. Я почала випускати стрілу за стрілою.І все ж таки одна влучила йому в руку, ловити стріли і відбиватися від Ліама водночас було не так легко. Я переможно посміхнулася, після чого перевела погляд на Кріса, який бився з дівчиною- бурулькою, як я її прозвала. Вона якраз простягнула руки, щоб випустити нове "льодяне лезо" і воно би влучило прямо в груди хлопцю, якби він в останній момент не штовхнув її в руку, через що бурулька полетіла вверх , врізаючись у стовп з електродами. Вони обірвалися і упали на землю не далеко від мене. До моїх ніг посипалися іскри. 
Що мене непокоїть, так це те,що на полі бою немає Ніка, сподіваюсь він не пішов до Кейсі.
На роздуми не було часу, я продовжила випускати стріли, то влучаючи,то ні, проте мої намагання сильно дратували суперників. Більшість моїх стріл летіли у напрямку альфи, адже Ліам слабший за нього і я дуже хвилювалася за друга.
Відірватися від справи мене змусила Кейсі, яка прибігла до нас.
- Ліаме!- закричала вона.
Далі сестра почала ще щось кричати, та я вже не могла розібрати її слів. Потім дівчина перевела погляд на мене, і закричала:
- Скай, ззаді!
Я обернулася і побачила Ніка, та не встигла навіть поворухнутись, як полетіла до низу, на пульсуючі від енергії електродроти.
POV Кейсі
Декілька хвилин до падіння.
-Ліаме!
- Кейсі, що ти тут робиш?- запитав Ліам , відбиваючи удари альфи.
- Ліаме, я знову чую голос. Це Скай, Ліаме, кричить Скай.- істирично прокричала я, а потім перевела погляд на сестру.
- Скай, ззаді!- прокричала я побачивши Ніка, який наближався до сестри.
Скай різко обернулася, проте було уже запізно. Хлопець одним помахом руки штовхнув її вниз, на дроти. 
- Ні, Скай!- закричала я. 
Сестра упала і її тіло вмить укутав струм. Скільки там вольт? Після такого й оборотень не виживе.
Я щосили кинулась до сестри , сльози заливали очі, так, що я не бачила нічого, проте близько підійти не вдалося, по асфальту стрибали іскри струму.
- Ліаме, зроби щось!- падаючи на коліна, звіриним голосом прокричала я.
Здавалося,що не було чути нічого крім моїх ридань. Витерши рукавом сльози я помітила,що бій припинився усі дивилися на охоплену струмом Скай, та мій гіркий плач.
- На сьогодні хватить,- сказав альфа своїм бета,- сподіваюсь ти зрозумів Ліам, що проти мене йти не варто,- наостанок сказав він і зник у тіні ночі разом зі своєю зграєю. 
Усі друзі одразу ж підійшли до мене. Ліам підняв мене і міцно притиснув до себе , щоб я не бачила, того,що відбувається заді.
- Ні Ліаме, відпусти мене,- просила я б'ючи хлопця в груди,- вона жива? Дай я подивлюся, я лише перевірю пульс і все, відпусти.- благала я. 
- Кейсі, там більше ніж 1000 вольт!- закричав він,- мені дуже жаль, але...
- Ні,- я не хотіла слухати його дальше. Нарешті вирвавшись з його обіймів я побачила,що відбувалося позаду. Через іскри, які продовжували котитися з дротів, я не могла розгледіти тіло Скай. Кейт стояла і пакала,