Розділ 14

-Ти в порядку? - Запитала Кейт у Томаса, коли він нарешті прийшов до тями.
-Ааа, голова розколюється.-Відповів той сідаючи на дивані.
- Тримай.- подруга простягнула йому пакунок з льодом.
Мені на долю секунди теж стало жаль Томаса, він получив головою об стіну, намагаючись захистити нас. Але повторююсь всього на долю секунди.
-Що трапилося коли я відключився?- запитав хлопець прикладаючи до голови лід.
- Я... -Почав Кріс,- Я сам не зрозумів, коли побачив,що Ліам випустив кігті,щоб перерізати горло Скай, мене охопив ужас і... Страх. Я просто не розумію, як створив ту вогняну кулю...
-Що Скай чуть не померла? Про яку вогняну кулю йде річ?- Томас був шокований.
-А ти би лише хотів мене позбутися.-невдоволоне просичала я.
-Скай, я теж маю серце, якщо ти не знала.- Відповів Томас кидаючи на мене ображений погляд.
-Гей, зараз не час сперечатись,у нас є більша проблема, ми не знаємо, що відбувається з Крісом.- сказала Кейт і вона була права, зараз потрібно відставити у бік усі образи і зосередитись на тому,що відбулося о півночі.
-Я знаю. Кріс такий не один, є й інші підлітки з іншими силами. У ворожій стаї є дівчина,яка може заморозити тебе одним доторком .- слова Томаса заплутали ще більше. Що твориться у цьому довбаному світі?
-Як це? 
- Мабуть, він получив свою силу, під час пожару. -Продовжив Томас.
-То,що кожна людина, судячи з твоїх слів, може стати,як не оборотнем, то получити надздібність?- запитала я.
-Ні, стати оборотнем, як ви вже знаєте, можна тільки від укусу, а цю здібність може отримати не кожен, це залежить від певних особливостей організму, клітин. Це дар, даний з народження.- пояснив хлопець.
- Та в тебе усе дар, але,що з цим даром тепер робити, якщо він навіть не задумуючись може піджарити людину.- знову я виразила своє невдоволення.
Прекрасно Скай, твій друг стріляється полум'ям, а ти замість того, щоб підтримати його, виясняєш стосунки з оборотнем.
-Розвивати його.- Добре,що Томас Відповів спокійно.
Після цього у кімнаті зависло мовчання. Я перевела погляд на Ліама, який не промовив за весь час розмови ні слова. Він сидів на краю дивана і дивився вниз, на свої руки. Я вирішила підійти і запитати чи все з ним гаразд.
- Ліам, ти в порядку?
-Вибач Скай, я не хотів цього, і ви всі вибачте.- він підвів на мене свій пригнічений погляд, у його очах читались біль і каяття.
-Я не ображаюсь на тебе, ти ні в чому не винен.- Я намагалась заспокоїти його.
-Справді, Ліам все нормально.- Мене підтримав Томас.
Кейсі підійшла до нас і обняла хлопця. На його обличчі вмить засіяла усмішка. Її обійми зігрівали його, дарували спокій. Я інколи заздрила Кейсі та Ліаму, вони такі закохані. Я теж хочу часом відчувати те,що відчуває Ліам коли його обіймає Кейсі, цю підтримку та любов.

***
POV Кейсі
Закінчився четвертий урок і я пішла до своєї шафи, щоб узяти деякі книжки. Мої старанні пошуки, перервав чийсь голос.
-Привіт, маленька банши, як життя.- запитав Нік, закриваючи мою шафку, тим самим чуть не притиснувши мені пальці.
-Було добре, поки тебе не побачила.-відповіла я і різко відкрила дверку. Та хлопець лиш обійшов її та зупинився з іншого боку мене.
-Я просто хотів попередити, що так просто вам з рук не зійде те,що ви зробили з Аланом. 
-З яким Аланом, ти про,що?- незрозуміло глянувши на хлопця запитала я.
- Оооо, то хлопці вам не розказували? Вчора вони побилися з декількома з нашої зграї і Алану добряче дісталось.
Щооо? Цього ще не вистачало.
- Все,що я можу сказати, так йому і треба.
-Жаль, жаль буде спостерігати за тобою, коли всі твої друзі почерзі повмирають, як голоси не будуть припиняти розривати твою маленьку голівоньку, хто зна, може тоді ти пристанеш до нас, я попрошу щоб тебе не вбивали, з особистих причин.- Нік широко усміхнувся і заклав пасмо волосся мені за вухо.
-У мене є хлопець.- Я відштовхнула його руку.
- Ах, Ліам? Я уб'ю його першим, на твоїх очах.- Ще ширше посміхнувся він і пішов геть.


 

У мені закипала злість, та,що він собі думає?
Треба терміново знайти хлопців. Чорт, урок. В класі я розказала Скай, усе,що відбулося, залишалося ще два уроки, тож ми написали хлопцям і Кейт, щоб вони зразу після школи йшли на наше місце.
Ми з Кейсі трохи затримались, через учителя, який дав самостійну, за 10 хвилин до кінця уроку. Усі стояли на дворі і розглядали двері.
-Що таке?- запитала я, а потім побачила знак, який був вицарапаний на дверях.


 

- Це ж знак тієї зграї, так?Вони прийдуть помститись за Алана.- запитала сестра все,ще під враженням.
- А ти звідки знаєш?-здивувався Ліам.
- А хіба зараз це важливо, скажіть, як ви додумались побитись з ними?- розлючено говорила сестра. 
- Так получилось. Я був на машині, тож вирішив підвести Томаса додому. І коли ми їхали,то почули крики. То була дівчина... Як би ми не втрутились, то вони б перетворили її. Ну і Томас трохи перестарався з Аланом.- пояснив Ліам.
- О, то це ти у всьому винен Томасе, я й не сумнівалась, браво.- Прокоментувала я.
Він лиш люто на мене глянув.
- І що тепер робити?Судячи з того,що наговорив мені Нік, це серйозно.- заговорила Кейсі.
- Як це що,Томас побив Алана, нехай тепер відповідає за свої вчинки і б'ється з тією зграєю сам.- випалила я.
- Ти,що здуріла, вони ж уб'ють його за лічені хвилини.- втрутилась Кейт.
-Ну і нехай. - сказала я і аж потім подумала. 
- Серйозно, я думав, що в тобі лишилась хоть крапля совісті, та тепер бачу, що ти геть безсердечна.- почав кричати Томас підходячи до мене.
- Що? Я безсердечна? Та це ти спокійнісінько розкажуєш нам про всі ці надприродні фігні, весь час торочачи, що це дар, подарунок, в той час,як нам він приносить тільки шкоду, а тепер ще й ти приніс нам проблему.- Я зірвалася на крик, плюючись словами в обличчя хлопцю.


 

-Годі!- вмішався Кріс, - Скай,як ти можеш таке говорити? Ми всі одна команда. Це наша спільна проблема, і Томас, якщо ти не почула врятував дівчину.
- Молодець Томас, герой, врятував дівчину і натравив на нас стаю оборотнів, браво,- невгавала я,- А я зразу була проти того, щоб він приєднався до нас, тепер маємо.- здається зараз я висказувала усе,що накопилося за довгий час.
-Не я винен в тому,що відбувається у Хартфорді , і не я перетворив Ліама і Кейсі.- розлютився Томас.