Розділ 13

Ми хочемо побажати нашим випускникам всього найкращого, успіхів у навчанні і в коледжі, в особистому житті. Ніколи не забувайте рідну школу, сьогодні ви закінчили своє навчання і... Скай, Скаай.
-Га?- з солодкого марення мене вивели крики сестри.
-Твій телефон.- Кейсі вклала мені в руку апарат, який розривався від дзвінка. На екрані висвітилось ім'я - Кріс.
-Ну от,що йому треба у таку рань, він перервав найкращий сон у моєму житті,-простогнала я злим, але все ще сонним голосом.
-і про, що був цей сон, - поцікавилась сестра.
-Мені снилось,що я закінчила школу.
-Ясно, ну ти візьмеш сьогодні трубку чи ні,-роздратовано запитала сестра відходячи від мого ліжка і прямуючи до свого, зариваючисть у подушку,- у мене уже вуха в'януть від цієї мелодії.
-Алло Кріс,-нарешті відповіла я,- говори все,що хотів поки я тебе не вбила і не закопала денибуть у лісі.
-Ти мене не піднімеш, де ви є?
-У ботанічному саду, досліджуємо розвиток богомолів.
-Фу, серйозно? 
-Де нам ще бути з самого ранку, як не в ліжку, ідіот.
-Це ти ідіотка, ми ж домовлялися зустрітись на нашому місці.
-Так ми ж домовлялися на 10, а зараз... 10:20. Блііін. Ми вже біжимо. - Сказала я, відключилась і швиденько встала з ліжка.
-Я перша у ванну.- Кейсі залетіла у вбиральню і закрилась. 
-А щоб тобі добре було.
-І я тебе люблю.
Мій образ не складав нічого особливого, як і Кейсі:


 


 

Ми були на місці приблизно через 20 хвилин. Кріс уже вчив Кейт, як випускати кігті. Я вирішила покращити свої навички стрільби з лука. Через декілька втомливих годин науки Кейт все таки усе вдалося. Скажу чесно, їй підходили ікла та кігті.


 

От Ліам наприклад має таке миле, приємне, добре обличчя, яке зовсім не поєднується з цими знаряддями для вбивства, він взагалі не схожий на убивцю, ну геть не схожий на кровожерливу істоту,яка готова роспотрошити твою плоть одною рукою, з закритими очима.Це ніби ти став співаком, а співати не вмієш.
Ми сиділи у тому лісі десь до години шостої, а потім розійшлися по домах, я майже зразу погрузилась у сон.

***
Сьогодні неділя, і як сказав Томас- повний місяць. Ми домовились в 22:00 зустрітись у домі Ліама, він живе з батьком,який буде допізна на роботі.
Увесь день ми провели з мамою, ходили по магазинах, у кіно та кафе, одним словом поводились, як щаслива сім'я. Ми рідко вибираємось кудись разом, у мами повно робити, але сьогодні вона нарешті дала собі вихідний.

Ми прийшли до Ліама коли уже усі були присутні.
- Отже, ланцюгів не вистачить на двох, тож у мене для тебе Ліам, є наручники. - Єхидно усміхнувся Кріс.


 

- Ти диви, та ти виявляється зберігаєш вдома всі атрибути, щоб зняти свій фільм "50 відтінків сірого".- засміявся той.
-А ти впевнений, що наручники на Ліама, може краще ланцюги, він ж сильніший.-перевела я тему.
- Він сильніший, подивися на цього дрища, не руки, а соломинки, Кейт у десять раз сильніша за нього, тимпаче Ліам мав би вже справлятись краще.-запротестував Кріс.
- У мене є краща ідея, закрийте мене у кімнаті з Крісом, коли я почну перетворюватись, і ми подивимось хто дрищ.-запропонував Ліам.


 

- Кріс, ти забув про скотч, за допомогою нього з уст Ліама більше не зійде жодне слово.- сказала Кейт.
- Гаразд, усе час готуватись.- уперше за весь вечір заговорив Томас, тим самим запобігаючи ще одній суперечці між хлопцями.
Ми прикували Кейт до батареї, а Ліама до ліжка, адже подумали, що вони можуть нашкодити один одному, якщо будуть близько.
- Я боюся.-прошепотіла Кейт.
- Не хвилюйся це не боляче.- намагався заспокоїти дівчину Ліам.
- Я не за себе боюся, а за вас, а, що якщо щось піде не так і я вирвусь?
- Не думай про це, усе буде добре, ми з Томасом будемо поряд, якщо щось раптом станеться і зупинемо вас.- Промовив Кріс.
-А якщо ні?- не вгавала Кейт.
- Повний місяць.- сповістила я усіх присутніх, тим самим позбавивши Кріса від відповіді на питання Кейт.
Кріс знову вигнав нас за двері.Ми з сестрою нервово бродили по коридору. Спочатку усе було, як і першого разу, розгнівані крики Ліама, до яких тепер і долучилась Кейт, та раптом ми почули, чийсь інший крик, то був Кріс.
-Ліам,ні. Томасе!- ми почули шум у кімнаті.
-Скай,що це,що там відбувається?-запанікувала сестра.
-Кріс, що сталось? -Запитала я та замість відповіді почула:
-Негайно відійдіть від дверей, забирайтеся звідси.- прокричав хлопець.
-Що?Чому?- нерозуміли ми.
-Тікайте звідси негайно. - Почули ми уже голос Томаса.
Я і Кейсі не встигли майже відійти від кімнати, коли двері відкрились, ну, як відкрились, відлетіли убік, за ними з'явився розгніваний Ліам. Хлопець почав наближатися до нас.
- Ліам!- Томас схопив хлопця за плече і обернув до себе, наносячи удар в щелепу Ліама, але той навіть не зреагував , а узяв хлопця і добряче гримнув до стіни, від чого Томас утратив свідомість. Ми тим часом добігали до сходів, але раптом мене щось схопило за ногу і я плюхнулась до землі. На ді мною нависла роздратована істота, це не був Ліам, очі перевертня були пустими, але я знала,що там всередині цього страшного образу, знаходиться наляканий Ліам, який з усіх сил намагається боротись, але... Кріс підлетів і відштовхнув чудовисько від мене, Кейсі побігла назад, у сторону кімнати, до того, як Ліам відкинув Кріса на декілька метрів назад,його тіло згуркотом 
упало на землю. Тепер, коли ніхто не міг йому завадити, Ліам підніс у гору руку, на якій немовби леза ножа зблискували кігті. Я зрозуміла,що він збирався зробити, і від самої думки кров закипала у жилах.
-Ні, ти не зробиш цього.- Почула я відчайдушний крик Кріса, який майже зривався на плач, а потім над головою перевертня пролетіла куля із вогню. На мене повалилось непритомне тіло Ліама, відкинувши його я змогла розгледіти Кейсі з вогнегасником у руках і Кріса, хлопець розгублено розглядав свої руки, з яких хвилину назад вилетіла сфера з вогню.