Ми приїхали в лісовий будиночок, трохи заспокоїлись і старались до кінця усвідомити,що з нами сталось. Я уже написала хлопцям і Кейт, вони скоро мають приїхати сюди.
- Як ти?- Запитала я у сестри, яка п'є воду.
- Жахливо...Скай, мені страшно.
- Мені теж, але не хвилюйся, ми знайдемо рішення, все буде добре.- Намагаюся підтримати сестру, проте сама ж не вірю у сказані мною слова.
Почулися голоси, і вже за мить, до будиночку зайшли друзі.
- Що за хрінь, ти мені написала?- Відразу запитав Кріс.
-Це не хрінь, а те, що справді сталося.- Заперечила я.
- Але це неможливо, Скай! Як таке могло статися?- Почала кричати Кейт.
- Ти думаєш я знаю? Просто йшла, і раптом почула голос цієї дівчини. Ви навіть уявити собі не можете, як я налякалася.- Відповіла Кейсі.
- Слухайте, це уже переходить усі межі можливого, нам потрібно розказати батькам.- Сказав Кріс.
- Це уже давно за межами можливого.- Переправила я.
- І чим нам допоможуть батьки?- Запротестував Ліам, якого теж привезли сюди.- Вони знають не більше за нас.
-Але..- нашу дискусію перервав наполегливий стук у двері.
-Хто це?
-Ти когось запросив?
-Ні. - Відповів Кріс підходячи до дверей. Коли він їх відкрив ми побачили молодого хлопця.
-Будь ласка допоможіть,за мною женуться.- Почав благати він, заходячи всередину.
- Цього ще не вистачало. Хто за тобою женеться, грабіжники?- Запитав Кріс, замикаючи двері на замок.
-Перевертні,зграя перевертнів.
Ми були шоковані, тобто?
- Ти хоч розумієш, що кажеш?- Нервово сміючись, запитав Кріс.
- Знаю, у це важко повірити,але я теж перевертень, у мене немає своєї зграї, а перевертні самітники не виживають.
- Усе, я викликаю поліцію чи психіатра.- Сказав Кріс, беручи свій новий телефон зі столу.
- Навіщо? Я можу довести вам.
- Хлопче, не пручайся, тобі там допоможуть.
Кріс уже набрав номер, але те, що сталося далі мене просто вбило. У того незнайомця ні звідки з'явилися ікла та кігті.
Кріс зреагував першим і вдарив його в обличчя. Хлопець впав, та коли піднявся, усе уже зникло.
- Ви знущаєтесь з мене? Мабуть, це просто сон, злий жахливий сон.- Почала обурюватись я.
- Це не сон, а правда. Це сталося цього літа. Мене вкусив вовк.
- В сенсі, літом? Вовки до нас емігрували тільки недавно.- Перепитав Ліам.
- Це до вас недавно, але не у Лондон.
- Та до біса цих вовків! Цей чувак втирає на якусь фігню. Вовк не може перетворити тебе на перевертня, тільки ця сама істота, а їх не існує... не існувало.- Заперечив Кріс.
- По перше, мене звуть Томас, а по друге, це колись у міфах і серіалах говорили, що перетворити може тільки альфа, перевертень і так далі, але це реальний світ, і правда в тому, що тепер можливо і таке.- Пояснив Томас.
- Томасе, мене теж вкусив вовк, яка імовірність того, що я...тепер такий, як ти?- Поцікавився Ліам.
- Сто відсоткова, якщо йдеться про тих вовків, що емігрували з Фрітауна.
Я просто не можу повірити у це. Я про таке тільки читала, а зараз зіткнулася в реальному житті. Якби сильно мені не хотілося у це вірити, проте, як ще можна пояснити те, що відбувається з Ліамом?
- Ми усі бачили, як ти перетворився, то значить, ти вмієш контролювати це?
-Звичайно.
Ліам задумався.
- Томасе... Сьогодні сталося дещо дивне...- Невпевнено звернулася Кейсі до хлопця.- Я почула голос дівчини у своїй голові, в прямому сенсі, і вона благала мене про допомогу. Це тривало деякий час, а потім припинилося.
Очі Томаса округлилися.
- Неймовірно...я ще ніколи не зустрічав банши.- Відповів він, дивлячись у вічі сестрі.
- Кого?
- Банши, це провісник смерті. Ти можеш відчувати, коли має хтось померти, і навіть можеш запобігти цьому.
-Але ж мене не кусав вовк?- Заперечила сестра.
- Дивно...а ти приймала вакцину?
- Так.
- Тоді, можливо, її склад викликав якісь зміни у твоєму організмі, і через це проявилася сила, яка відповідно, була у тебе від народження.
-Від народження?-Кейсі голосно видихнула і закривши обличчя руками,намагається переварити інформацію.
- Я якось поясню детальніше. - Пообіцяв хлопець.
- Ми раніше з таким не зіштовхувалися і...ми не маємо поняття, що робити далі, і...я сподіваюсь, що ти навчиш мене,як контролювати це.- Сказав Ліам.
- Я допоможу тобі, якщо ви приймете мене до себе, разом ми переможемо зграю Кінга.
- Що за зграя? І хто такий Кінг?- Запитав Кріс.
- Кінг лідер зграї, яка гналася за мною. Його перетворили ще раніше, ніж мене. Усі члени його зграї, перетворені Кінгом, він укусив їх всіх. Я не знаю, що він замислив, але думаю, це щось серйозне.
- В чому він гнався за тобою?
- Кінг хоче, щоб я приєднався до його зграї, проте я не хочу цього.
- А скільки їх у зграї?- поцікавився Ліам.
- Близько 5.
-Добре, ми приймаємо твої умови.
-Що? Стоп, -Заперечила я, - Ми тільки що зустріли цього хлопця, який стверджує, що він перевертень, і так просто розказав нам про це і ми маємо йому довіряти?
-Я розумію, що це все підозріло, але я просто наляканий, як і ви, разом ми зможемо їх зупинити.- сказав Томас.
-Я довіряю йому, він залишиться з нами, я так вирішив.-Відповів Ліам.
-Прекрасно, раз ви все вирішили, мені немає сенсу тут залишатись.-вийшла я, хлопнувши дверима.
Прекрасно, тепер ми довіряємо кожному перестрічному перевертню, а може він один із них? Хто його знає, та моя думка нікого не цікавить.