-Кейсі давай швидше, ми запізнюємось.- Попросила я у сестри, адже вона йде дуже повільно.
Зараз останній урок. Перед ним була фізкультура, і ми з Кейсі пішли в наше кафе, тепер ось не встигаємо.
- Я не можу. Мене страшно болить голова, ще від самого ранку.
- Ти просто перехвилювалася.
Вчора нам вдалося привести Ліама до тями, але він сказав, що не пам'ятає нічого, що сталося перед тим, як він знепритомнів. Ми нічого не розповідали містеру Шелдону, але невже це нормально? Невже це просто така реакція на вакцину чи на укус? Я не знаю, мені здається, просто - це уже не про нас.
- Що ти сказала?- Раптом запитала Кейсі.
- Нічого.- Здивувалася я, адже усю дорогу мовчу.
- Як? Я ж чула.
- Кейсі, у тебе температура?
- Що? Ні, просто... Хто тут?- Закричала сестра і почала оглядатися.
- Кейсі, ти лякаєш мене.
- Ти що не чуєш її?
- Кого? Тут нікого немає!- Налякано відповіла я.
- Тоді хто говорить?
- Кейсі, це що якийсь жарт? Ти налякати мене вирішила? Гаразд, тобі вдалося, тому припиняй цю виставу.
- Я не жартую, Скай. Я чую її. Це, ніби голос...в моїй голові.- Налякано відповіла Кейсі.
- Таак, це уже не смішно. Ходімо в туалет, тобі потрібно вмитися.-Я взяла сестру за руку і потягнула до школи.- Можливо, у тебе галюцинації, через стрес...- Бурмотіла я, поки ми йшли.
Я заштовхала Кейсі в туалет і включивши холодну воду, почала протирати її обличчя.
- Легше?- З надією у голосі запитала я.
Кейсі заперечливо помахала головою.
- Добре, що вона тобі говорить?
- Допоможи...мені...і ще щось, але я не можу зрозуміти. Останні слова вона промовляє дуже тихо, майже шепоче. Це дівчина, але я не впізнаю голос.
- Кейсі, ти хоч розумієш, що говориш? Це ж просто неможливо.
- Я знаю, але ж я кажу правду.- Сказала Кейсі і сіла на підлогу, схопившись за голову.- Скай, як мені це зупинити? Я більше не можу слухати її благання!
- Я не знаю... Просто...говори зі мною.
- Про що?
- Що небудь. Наприклад... як тобі фільм, що ми вчора дивилися? Як на мене він був дуже нудним, а головний актор взагалі бездарність.
- Так, фільм жахливий, і сюжет, і актори, і зйомка!
- Так, а ти чула, що сталося з Одрі? Елвіс її зрадив, уявляєш?
- Ага, на вечірці з цим страхопудалом Вікторією, я ще подумала, він або був дуже п'яний, або вона його... змусила. Припинилося...
- Що?
- Я більше не чую її.
- Слава Богу.- Я видихнула з полегшенням і обійняла сестру.