Розділ 4

Уроки уже закінчилися і ми з друзями зараз поїдемо до Ліама. Сподіваюсь, що йому стало краще. Містер Шелдон увесь час на роботі і якось не хочеться залишати друга самого. 
Ми приїхали до будинку і я відкрила двері ключами, що ще давно нам дав Ліам.
- Друже! Ми прийшли!- Почав кричати Кріс, та відповіді ми не почули.- Ти в кімнаті?
- Т...так.- Слабким голосом відповів Ліам.
Ми відразу піднялися в спальню. Хлопець лежить на ліжку, весь блідий і мокрий.
- Що з тобою?- Запитала Кейсі, сідаючи на край ліжка.
- Я не знаю... Раптом зробилося так погано...- Відповів хлопець.
- У нього жар!- Закричала Кейсі.
- Тоді я подзвоню до містера Шелдона.- Відразу зреагувала я.
- Ні...не потрібно...у нього робота, я не хочу його хвилювати...- Заперечив Ліам.
- Але ж тобі погано.- Відповіла Кейсі.
- Я піду пошукаю ліки, спробуємо збити температуру, якщо тобі не стане краще, все-таки доведеться викликати батька.- Сказала я і вибігла з кімнати. В кухні я знайшла аптечку і дістала таблетки, що сама зазвичай п'ю, коли хвора.
Коли я повернулася в кімнату, Кейсі уже протирала обличчя Ліама вологою ганчіркою.
Я налила у склянку трохи води і подала Ліаму таблетку. Він з важкістю, але все ж випив її.
Кріс відхилив ковдру і ми побачили на бинті Ліама жовті плями. Друг обережно почав розмотувати ногу. Рана в жахливому стані, замість того, щоб заживати, вона почала гнити.
- Я дзвоню до твого батька!- Одразу закричала Кейсі.- Може бути зараження крові, не можна так ризикувати.
Сестра подзвонила до містера Шелдона, і він сказав, що скоро приїде.
- Мені здається, його лихоманить.- Сказала Кейсі.
- Він взагалі в свідомості?- Схвильовано запитав Кріс.
Ліам почав ворушити губами, проте йому не вдалося нічого сказати. 
У кімнату забіг містер Шелдон. Він спершу оглянув рану, а потім обробив її та дав Ліаму якийсь укол.
- Він зараз засне,можете не хвилюватися, усе буде добре.- Запевнив чоловік.
- А що взагалі трапилося? Ще вчора усе було добре.- Поцікавилась Кейсі.
- Думаю, що в організм потрапила, якась інфекція, адже рана почала гнити. Але нічого, я думаю найближчим часом йому стане краще.
- Щось відомо про тих вовків? Можливо, він заразив Ліама чимось?- Припустила Кейт.
- Ні, я ще нічого не знаю... Ліам проспить уже цілий вечір, тому вам немає потреби тут сидіти. Дякую, що побули з ним.
- Немає за що. Ми завтра ще прийдемо.- Відповіла Кейсі, після чого ми покинули будинок.