Частина 10

Хвилину панувала гробова тиша. Після чого я залилася щирим сміхом.
- Правду кажучи, у вас дешеві жарти Артуре Тиграновичу. Ні. Не вийду. Ви не в моєму смаку.
«Мда. Вечір був чудовим, однак час звалювати» - подумала я про  й вже була готова накивати п’ятами.
- Я не жартую. Мені потрібна дружина. Однак не на постійній основі, а на пів року. – без тіні жарту говорив Артур.
Я глянула на нього, як на божевільного.
- Ти мені не віриш? Добре, слухай. Я вже більше року працюю над тим, що б виграти конкурс по будівництву готельного комплексу на Мальдівських островах для однієї Корейської фірми. Це гарантовано зробить мене однією з найбагатших людей України. Однак паралельно зі мною за цей проєкт бореться не маленька шишка з Франції. Корейці дуже консервативні й мій конкурент, коли я вже був переконаний, що контракт в мене в руках, завів розмову про те, що плей бой із сумнівною репутацією протринькає їх гроші в трубу. Я по очах побачив, що довіра до мене, як до ділового партнера, підірвана. Й по дурості бовкнув, що моя кар’єра жигало в далекому минулому й що скоро стану порядним сім’янином. Я гадав, що всі скоро забудуть про цей інцидент. Однак минулої неділі містер Міягі написав на електронку лист в якому дав ясно зрозуміти, що контракт буде підписано лише після мого весілля. А якщо весілля не буде, то й контракту не буде.
- Невже у тебе така нестача претенденток на роль дружини, що ти вирішив звернутися до мене? – я йому все ще не вірила.
- Охочих дуже багато. Однак, їм не потрібен фіктивний шлюб. А мені не потрібен справжній. Я взагалі не планую одружуватися. Вважаю це застарілим.
- Невже й спадкоємців тобі не потрібно?
- Що б мати дітей, одружуватися зовсім не обов’язково. Однак ми відхилилися від теми. Я тобі заплачу. За пів року ти отримаєш мільйон доларів. Ми, само собою, оформимо шлюбний договір, в якому ця сума буде прописана.
Щиро кажучи, тепер пропозиція вийти за Артура здавалася мені не такою божевільною.
Однак я все ще вагалася.
- Я не буду з тобою спати. Ніколи. – гордо промовила я.
Юра, який весь цей час мовчки спостерігав за нами залився сміхом.
- Невже я дожив до того часу, що жінка тебе не хоче? За це потрібно випити. Анюта, ми з тобою явно станемо кращими друзями.
Даремно я заговорила про інтим, тому що вперше за весь вечір я помітила, що Артур подивився на мене, як на жінку.
Його погляд із цікавістю блукав по моєму обличчю. На мить він пильно поглянув на мої губи.
Після чого його очі опустилися нижче й він хотів оцінити моє тіло.
«Ха! Обломись! Пані Марія постаралася, що б ми були по максимуму прикриті».

Після того, як він відвів швидко погляд, коли не знайшов нічого цікавого в моїй монашецькій формі, мене неначе голкою вкололо.
- Якщо сама того не забажаєш, обіцяю, що буду поводитися, як заїнька. То що, по руках?
- Я все одно не можу зрозуміти, чому я? Ви гадаєте, що хтось повірить, що ви на мене повелися?
Було видно, що Артуру починає набридати нас діалог, що топчиться на одному місці.
- Мені не потрібно, що б після того, як я розлучуся, моя колишня ходила по телешоу й перемивала мені кісточки. Я хочу, що б моя обраниця, так само швидко й безслідно зникла, як з’явиться.
По моєму тілу пробіг холодок.
- Ти не про те подумала. – заспокоював мене чоловік. : - Гадаю, що мільйон плюс, як бонус, гардероб наповнений дизайнерським одягом, достатня плата за те, що б поз ’являтися зі мною на вечірках й ділових обідах. А, коли все закінчиться, десь тихенько собі жити.
- Дизайнерський одяг?
- Ань, ти ж не думала, що я в такому вигляді тебе відрекомендую, як свою майбутню дружину. Не ображайся на правду, однак зараз ти виглядаєш, як симпатична гувернантка, а мені потрібна жінка, що дасть фору королевам краси. Якщо ти згідна, то завтра мій юрист привезе контракт, й відразу після того тобою займуться стилісти. Там підрізати, там наростити й буде супер. Природні дані у тебе присутні. Їх потрібно лише підкреслити.
- Навіть якщо я погоджуся, але це не точно, то у мене є кілька умов.
- Я думав, що твоя умова, це не ділити зі мною одне ліжко?
- Ще є дві. По-перше: я не буду в себе нічого колоти. Не хочу бути черговим силіконовим клоном. По-друге: якщо всі гадатимуть, що ми пара, тоді ти не можеш появлятися на людях з іншими жінками. Я цього не терпітиму.
- Ось так, ще не одружився, а вже умови. – проговорив Юра поїдаючи салат. Він зголоднів від наших з Артуром розмов.
- Підходить. Завтра в десятій прийде адвокат. Цю ганчірку, що на тобі одягнена, викинь у смітник. Твої речі перенесли в гостьову кімнату.
- Ти був впевнений, що я погоджуся? – мене це навіть образило.
- Я був переконаний, що ти відразу погодишся. Однак довелося поторгуватися й вмовляти.
Ця його відповідь мене задовольнила.
- Наступної неділі на виставці я тебе відрекомендую світу. А через місяць зіграємо весілля.
- Підходить. Я піду роздивлюся свою нову кімнату. На добраніч.
- На добраніч. – хором відказали чоловіки.
В очах Юрія я бачила захоплення, однак що думав в ту мить Артур для мене лишилося загадкою, як і він сам.