Розділ 18.11: Регулювання цифрових медіа: мережевий нейтралітет, модерація вмісту та антимонопольне законодавство

Регулювання цифрових медіа стосується різноманітних законів і політик, що регулюють використання, розповсюдження та вміст цифрових медіа та розваг. Регулювання цифрових медіа було складним і суперечливим питанням з перших днів існування Інтернету.

Однією з перших дебатів у регулюванні цифрових медіа була тема нейтралітету мережі. Мережевий нейтралітет — це принцип, згідно з яким увесь інтернет-трафік має розглядатися однаково, без дискримінації чи фаворитизму щодо певних веб-сайтів чи служб. Дебати про мережевий нейтралітет почалися на початку 2000-х років, коли інтернет-провайдери (ISP) почали шукати можливість стягувати з компаній плату за швидший доступ до своїх клієнтів. Це призвело до занепокоєння з приводу того, що інтернет-провайдери можуть надавати перевагу певним типам контенту над іншими, і призвело до тривалої боротьби за те, як регулювати мережевий нейтралітет. У 2015 році Федеральна комісія зі зв’язку (FCC) прийняла правила, що забезпечують нейтралітет мережі, але ці правила були скасовані в 2017 році за адміністрації Трампа. Проблема залишається спірною досі, прихильники продовжують наполягати на надійному захисті нейтралітету мережі.

Іншою важливою сферою регулювання цифрових медіа є модерація вмісту. Зростання платформ соціальних медіа та контенту, створеного користувачами, призвело до поширення шкідливого або образливого контенту в Інтернеті, включаючи ворожнечу, фейкові новини та екстремістський контент. Уряди та технологічні компанії намагаються знайти ефективний спосіб регулювання цього контенту без порушення свободи слова чи цензури законного дискурсу. Останніми роками зростає тиск на технологічні компанії, щоб вони брали більш активну роль у модеруванні шкідливого контенту на своїх платформах, включаючи використання ШІ та інших автоматизованих інструментів.

Антимонопольне законодавство також стає все більш важливою сферою регулювання в індустрії цифрових медіа. У Сполучених Штатах Міністерство юстиції та Федеральна торгова комісія відповідають за виконання антимонопольного законодавства, спрямованого на запобігання монополіям і антиконкурентній діяльності. В останні роки технологічні гіганти, такі як Google, Facebook і Amazon, зіткнулися з дедалі більшою ретельністю щодо своєї ринкової влади та потенціалу антиконкурентної поведінки. У 2020 році Міністерство юстиції порушило позов проти Google, звинувативши компанію у використанні свого домінуючого становища в пошуку для придушення конкуренції.

Конфіденційність також стала основною проблемою в регулюванні цифрових медіа. Зі збільшенням збору та використання персональних даних технологічними компаніями зростає усвідомлення необхідності захисту конфіденційності користувачів. У Європейському Союзі в 2018 році було прийнято Загальний регламент захисту даних (GDPR), який надає широкі права захисту даних для громадян ЄС. У Сполучених Штатах не існує федерального закону про конфіденційність даних, хоча кілька штатів прийняли власні правила конфіденційності.

Загалом, регулювання цифрових медіа та розваг є складною сферою, що швидко розвивається, з багатьма конкуруючими інтересами та зацікавленими сторонами. Оскільки галузь продовжує рости та розвиватися, ймовірно, що нові регуляторні проблеми продовжуватимуть виникати, вимагаючи ретельного розгляду та обговорення.