Розділ 17: Розумні міста та інфраструктура

Оскільки міста продовжували рости, потреба в розумніших і ефективніших способах управління інфраструктурою ставала дедалі гострішою. Технологія «розумного міста» почала з’являтися на початку 2000-х років з розвитком таких технологій, як інтелектуальні системи управління дорожнім рухом, системи громадського транспорту та системи управління енергією.

Одним із перших прикладів технології розумного міста було впровадження системи управління дорожнім рухом у місті Сінгапур у середині 1990-х років. Система використовувала датчики та камери для моніторингу транспортного потоку та відповідного налаштування світлофорів, зменшуючи затори та скорочуючи час у дорозі.

На початку 2000-х років концепція Інтернету речей (IoT) почала набирати обертів, і технологія розумного міста почала включати підключені пристрої та датчики для збору даних і автоматизації процесів. Це дозволило більш складно керувати інфраструктурою, включаючи транспорт, енергетику, воду, управління відходами та громадську безпеку.

У 2008 році IBM запустила свою ініціативу Smarter Planet, метою якої було використання технологій, щоб зробити міста та інші системи більш ефективними та стійкими. Ця ініціатива була зосереджена на використанні IoT, аналітики великих даних і хмарних обчислень для покращення управління інфраструктурою.

Відтоді багато міст у всьому світі впровадили технологію розумного міста з різним ступенем успіху. Деякі помітні приклади включають Барселону, яка впровадила розумну систему освітлення, яка регулює освітлення на основі шаблонів використання, та Амстердам, який впровадив розумну систему паркування, яка використовує датчики для виявлення доступних паркувальних місць і направляє водіїв до них.

Оскільки технологія розумного міста продовжує розвиватися, зростає увага до необхідності конфіденційності та безпеки даних. Крім того, висловлюються занепокоєння з приводу того, що технології «розумного міста» можуть посилити існуючу соціальну та економічну нерівність. Таким чином, багато міст зараз використовують більш цілісний підхід до розумного міського планування, враховуючи не лише технологічні аспекти, але й соціальні, економічні та екологічні наслідки.