Розділ 14.4: Безпека та архітектура мережі: VPN, VLAN та DMZ

Безпека та архітектура мережі є важливими компонентами кібербезпеки. Безпека мережі стосується захисту комп’ютерних мереж від несанкціонованого доступу, неправильного використання, модифікації або атак на відмову в обслуговуванні. Архітектура мережі відноситься до дизайну мережевої інфраструктури, яка забезпечує необхідне підключення та послуги для користувачів мережі.

Віртуальні приватні мережі (VPN) використовуються для захисту передачі даних між віддаленими пристроями через загальнодоступну мережу, як-от Інтернет. VPN використовують шифрування для забезпечення конфіденційності та цілісності даних, що передаються між пристроями.

Віртуальні локальні мережі (VLAN) використовуються для сегментації фізичної мережі на логічні мережі. VLAN покращують продуктивність і безпеку мережі, розділяючи мережевий трафік на основі функції, відділу або рівня безпеки.

Демілітаризовані зони (DMZ) використовуються для відділення внутрішньої мережі від зовнішніх мереж, таких як Інтернет. DMZ забезпечують додатковий рівень безпеки, запобігаючи прямому доступу до конфіденційних внутрішніх ресурсів.

Історія мережевої безпеки та архітектури сягає перших днів створення комп’ютерних мереж. У 1970-х роках розробка протоколу керування передачею/Інтернет-протоколу (TCP/IP) заклала основу для сучасних комп’ютерних мереж. У 1980-х роках розробка перших брандмауерів дозволила створити захищені мережеві архітектури.

У 1990-х роках відбувся розвиток віртуальних приватних мереж (VPN), які дозволяли віддаленим користувачам отримувати безпечний доступ до корпоративних мереж через Інтернет. На початку 2000-х років розробка мереж VLAN забезпечила більш ефективне та безпечне керування мережею, тоді як DMZ стали загальною рисою мережевої архітектури.

Сьогодні мережева безпека та архітектура є важливими компонентами кібербезпеки та використовуються організаціями будь-якого розміру для захисту своїх мереж від кіберзагроз і атак. Удосконалення технологій, таких як програмно-визначені мережі та хмарні обчислення, сприяють розвитку мережевої безпеки та архітектури та, як очікується, формуватимуть майбутнє кібербезпеки.