Розділ 11.5: Промисловий 3D-друк: аерокосмічна, автомобільна та споживчі товари

Промисловий 3D- друк, також відомий як адитивне виробництво, здійснив революцію в обробній промисловості завдяки своїй здатності виготовляти складні та індивідуальні деталі швидко та економічно ефективно. Ось коротка історія промислового 3D-друку:

• У 1986 році Чак Халл винайшов стереолітографію, першу технологію 3D-друку, яка використовує лазер для твердіння рідкої смоли шар за шаром для створення 3D-об’єкта.
• У 1990-х роках з’явилися перші комерційні 3D-принтери, і почали з’являтися промислові програми для 3D-друку.
• На початку 2000-х років аерокосмічна промисловість почала використовувати 3D-друк для виробництва легких деталей для літаків, які не можна було виготовити за допомогою традиційних методів виробництва.
• У 2009 році компанія Local Motors випустила перший надрукований на 3D-принтері автомобіль, продемонструвавши потенціал 3D-друку в автомобільній промисловості.
• Останніми роками 3D-друк набув більш широкого застосування в індустрії споживчих товарів, і такі компанії, як Adidas і New Balance, використовують 3D-друк для виготовлення індивідуального взуття.
• 3D-друк також знайшов застосування в медичній промисловості з розвитком біодруку, технології, яка використовує живі клітини для створення тканин і органів. Це має потенціал зробити революцію в галузі регенеративної медицини.
• У будівельній індустрії 3D-друк використовується для створення великих будівельних компонентів, таких як стіни та колони, які можна виготовити швидко та з меншою кількістю відходів, ніж традиційні методи будівництва.

Загалом 3D-друк має потенціал для трансформації виробничої промисловості, пропонуючи нові можливості для персоналізації, економії коштів та сталого розвитку. Оскільки технологія продовжує розвиватися, ми можемо очікувати ще більше інноваційних програм у майбутньому.