Розділ 9.10: Сталий транспорт: електричні транспортні засоби, водневі паливні елементи та альтернативні види палива

Концепція сталого транспорту виникла на початку 1970-х років, коли почала зростати стурбованість щодо впливу транспорту на навколишнє середовище. Нафтова криза 1973 року також підкреслила потребу в альтернативних формах транспорту, особливо тих, які не залежать від нафти.

Однією з найперших форм екологічного транспорту був електромобіль, історія якого сягає 1830-х років. Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть електромобілі були популярні, особливо для поїздок на короткі відстані. Однак розвиток двигунів внутрішнього згоряння та доступність дешевого бензину призвели до занепаду електромобілів.

У 1970-х роках відновився інтерес до електромобілів, особливо у відповідь на нафтову кризу. Розробка акумуляторних батарей і вдосконалення технології електромоторів зробили електромобілі більш практичними, і кілька компаній почали розробку прототипів. Однак висока вартість і обмежений запас ходу зробили електромобілі непрактичними для більшості споживачів.

У 1990-х роках інтерес до електромобілів знову зріс, особливо у відповідь на занепокоєння щодо забруднення повітря та зміни клімату. Кілька урядів почали пропонувати стимули для купівлі електромобілів, а кілька автовиробників почали виробляти електромобілі та гібриди. Однак висока вартість батарей і обмежений радіус дії залишаються основними перешкодами для широкого впровадження.

У 1990-х роках автомобілі на водневих паливних елементах також з’явилися як потенційна альтернатива автомобілям з бензиновим двигуном. Транспортні засоби на паливних елементах використовують водень як паливо, яке перетворюється на електрику для живлення електродвигуна. Єдиним побічним продуктом цього процесу є вода, що робить транспортні засоби на паливних елементах без викидів. Однак висока вартість технології паливних елементів і відсутність водневої інфраструктури обмежили впровадження автомобілів на паливних елементах.

Альтернативні види палива, такі як етанол, біодизель і стиснений природний газ, також були розроблені як потенційні альтернативи бензину. Ці види палива мають нижчі викиди, ніж бензин, але їх доступність обмежена, а їх виробництво може мати значний вплив на навколишнє середовище.

Загалом екологічний транспорт залишається актуальною проблемою з багатьма перешкодами для широкого впровадження. Проте триваючі дослідження та розробки технологій електричних і водневих паливних елементів, а також альтернативних видів палива та стійкої транспортної інфраструктури свідчать про те, що досягається прогрес у напрямку більш стійкої транспортної системи.