Розділ 8.7: Нанотоксикологія: ризики наночастинок для здоров’я та навколишнього середовища

Наночастинки мають унікальні властивості порівняно з їх масовими аналогами, що робить їх корисними в широкому діапазоні застосувань. Однак їхній малий розмір і велика площа поверхні також можуть призвести до підвищеної реактивності, потенційно завдаючи шкоди здоров’ю людини та навколишньому середовищу. Це призвело до розвитку галузі досліджень, відомої як нанотоксикологія, яка спрямована на розуміння та пом’якшення ризиків, пов’язаних з наноматеріалами.

Вивчення нанотоксикології почалося на початку 2000-х років, оскільки використання наночастинок у споживчих товарах і медицині збільшилося. Вчені були стурбовані тим, що ці крихітні частинки можуть мати непередбачені наслідки, наприклад, потрапити в кров і пошкодити клітини або викликати запалення в легенях при вдиханні. Початкові дослідження показали, що певні наночастинки справді можуть завдавати шкоди тваринам, наприклад запалення легенів або пошкодження ДНК.

Відтоді дослідження розширилися, щоб вивчити вплив наночастинок на здоров’я людини та навколишнє середовище. Дослідження показали, що наночастинки можуть накопичуватися в різних органах, таких як печінка, селезінка та нирки, і можуть викликати пошкодження клітин або запалення. Також вивчається вплив наночастинок на навколишнє середовище, оскільки вони потенційно можуть накопичуватися в ґрунті та воді та завдавати шкоди дикій природі.

Нанотоксикологія є багатодисциплінарною галуззю, що включає експертизу в хімії, біології, медицині та науці про навколишнє середовище. Дослідники використовують різноманітні методи для вивчення впливу наночастинок, такі як експерименти з культурою клітин in vitro, дослідження на тваринах і моніторинг навколишнього середовища. Вони також вивчають способи пом’якшення ризиків, пов’язаних з наночастинками, наприклад розробка наночастинок зі зниженою токсичністю або розробка захисного обладнання для працівників, які працюють з наночастинками.

Загалом галузь нанотоксикології має вирішальне значення для забезпечення безпечного використання та розвитку нанотехнологій. Розуміючи потенційні ризики, пов’язані з наночастинками, дослідники та політики можуть приймати обґрунтовані рішення щодо використання та регулювання цих матеріалів.