Розділ 3: Доповнена та віртуальна реальність

Доповнена та віртуальна реальність (AR/VR) — це передова технологія, яка створює захоплюючий цифровий досвід шляхом поєднання реального та віртуального світів. AR/VR трансформує різні галузі, такі як розваги, освіта, охорона здоров’я, роздрібна торгівля та ігри, пропонуючи користувачам можливість взаємодії з цифровими об’єктами та середовищами в режимі реального часу. У цьому розділі ми дослідимо історію, еволюцію та поточний стан технології AR/VR.

Перше задокументоване використання доповненої реальності можна віднести до 1960-х років, коли комп’ютерний вчений Іван Сазерленд розробив першу систему дисплеїв на голові (HMD) під назвою «Дамоклів меч». Ця система використовувала один комп’ютер розміром з кімнату для створення тривимірного віртуального середовища, яке відображалося на пристрої, встановленому на голові. Цей пристрій був важким і громіздким, і для створення віртуального середовища знадобилося багато часу, що робило його непрактичним для широкого використання.

У 1990-х роках ВПС США розробили першу систему доповненої реальності, яка використовувалася для допомоги пілотам у націлюванні та навігації. Система отримала назву «Virtual Fixtures» і проектувала віртуальні об’єкти на реальний світ, дозволяючи пілотам точно націлюватися та відслідковувати своїх ворогів.

Перше комерційне застосування технології AR відбулося в 2008 році, коли німецька компанія Metaio запустила перший браузер AR під назвою «Junaio». Браузер дозволяв користувачам наводити камеру смартфона на об’єкт і отримувати інформацію про цей об’єкт на екрані телефону. Це стало початком широкого використання технології AR.

Концепція віртуальної реальності бере свій початок у 1950-х роках, коли кінематографіст Мортон Хейліг винайшов першу гарнітуру VR під назвою «Sensorama». Пристрій був розроблений, щоб забезпечити захоплюючий досвід, який поєднує численні сенсорні дані, такі як звук, зір, нюх і дотик.

У 1960-х роках комп’ютерний вчений Іван Сазерленд розробив перший головний дисплей (HMD), який міг проектувати віртуальні зображення на екран перед користувачем. Цей пристрій був попередником сучасної гарнітури VR.

У 1980-х роках NASA почало експериментувати з технологією VR, щоб допомогти підготувати астронавтів до космічних місій. Вони створили робочу станцію віртуального середовища (VIEW), яка дозволила астронавтам попрактикуватися в ремонті обладнання в симульованому середовищі невагомості.

Першу комерційну систему віртуальної реальності SEGA представила в 1995 році під назвою Sega VR-1. Однак пристрій був громіздким, дорогим і мав обмежену функціональність, і не мав успіху.

У 2012 році компанія Oculus VR запустила кампанію на Kickstarter для своєї VR-гарнітури Oculus Rift, яка зібрала понад 2 мільйони доларів США. The Rift був представлений публіці в 2016 році і став початком широкого впровадження технології VR.

Сьогодні доповнена реальність стала більш доступною завдяки розробці мобільних пристроїв, таких як смартфони та планшети, які оснащені технологією AR. Такі компанії, як Apple і Google, інтегрували AR у свої операційні системи, дозволяючи розробникам створювати додатки AR, які можна завантажувати та використовувати на цих пристроях.

AR використовується в різних галузях, включаючи охорону здоров’я, роздрібну торгівлю, ігри та освіту. Наприклад, в охороні здоров’я доповнена реальність використовується для навчання студентів-медиків і для допомоги під час хірургічних процедур. У роздрібній торгівлі AR використовується для створення віртуальних примірочних, що дозволяє клієнтам віртуально приміряти одяг. В освіті AR використовується для створення інтерактивних підручників і покращення навчання в класі.

Віртуальна реальність використовується в різних галузях, включаючи розваги, освіту та охорону здоров’я. У розвагах VR використовується для створення ефекту занурення.