Він жив із кулею у серці,
бо кохання буває болючим.
І хоч воювали навколо червоні та білі
ледь не жив у театрі Лесь Курбас.
Та прийшов с.л.о.н.
І це не про звіра.
Це про Соловки й тортури.
Та прийшов СЛОН.
І замість декорацій
актор будує тепер залізні дороги.
Ніхто більше не закричить:
„Браво, Куліш! Браво, Курбас!”
Ліквідація. Кінець „Березілю.”
Та лиш початок українській культурі.
Кажуть, одна куля на двох.
Однією вбили двох друзів.
Але кулею не вбити мистецтво.
Кулею не вбити успіх.