Розділ 6. Пішла в нірвану. Буду нескоро.
– Ой, дівчата, його очі знову спалахнули блакиттю, як почув мої слова про віру в нього.
– Так, підтримка важлива, – мовила жіночка, яка дала ляпаса своєму чоловікові раніше, а тепер обіймала його. Чудова пара.
– Та з такою підтримкою у нього, певно, і крила виростити! – зауважила дівчина у костюмі милого янголятка, яку я кілька років тому видала заміж за власника мережі секс-шопів. Гарна дівчинка у всіх сенсах слова.
– Так. Я вирішила відкритися своєму Леву. Мені у той момент здалося, що не я відьма, а він відьмак, бо причарували мене його очі. І я розповіла усю правду, що звати мене Електрифікація, що за документами мені усі сто сімдесят п’ять років. Що маю сильне здорове серце, міцне здоров’я, у повному розумі та готова до операції.
– А він шо?
– Злякався?
– Передумав?
– Не повірив? – знову купа запитань.
– Повірив та не злякався! – гордо мовила я. – Повів до свого центру, щоб зробити професійний огляд. Не на вулиці ж мене оглядати. Добре, що той приватний медичний центр був неподалік. Взяла мітлу (ну, не літати ж на ній Києвом? Хоча так зручно і швидко, але...), дала Леву в руки Максиміліана XIV, щоб не загубили. А він же ж, вусата аристократична мармизка, пригрівся там, що й злазити з рук не хотів. Хоча раніше такого за ним не помічала. Ой, не одному з моїх залицяльників шкоду робив. Але про це потім. Так от, дісталися ми до медичного центру. Там тільки дві чергові медсестрички були. Ото ж, холери, на мого Левусика своїми очиськами блимали, а він на них нуль уваги. Хай ідуть і стрижуть газон!!!
– Ти їх на когось перетворила?
– На горил у червоних пеньюарах?
– На пацюків?
– Тю, навіщо їх чіпати. Левусик – мій, хай їх жаба душить та слиною давляться. То зайшли ми до центру. Усе дорого-багато, чисто-стерильно. Лев пішов, щоб переодягнутися. Він же досі був у геловінському костюмі вампіра. А вийшов він у своєму професійному костюмі, у медичному вбранні, яке йому шалено пасувало. Мммм... Дівчатка, ви бачили фільм «Маска», коли герой бачить свою кохану дівчину? От і я: очі вирячила, щелепа на підлозі, стою й думаю: немає чоловіка у цілому світі кращого та красивішого за нього!
– Елю, роздягайся! – почула голос Лева, який вивів мене зі стану нірвани.
Лев у робочому одязі
Як думаєте, що відповіла Еля?))
#3795 в Любовні романи
#907 в Любовне фентезі
#843 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 31.10.2024