Розділ 1. Подарунок

НАЧАКЛУЮ КАВАЛЕРІВ. КУПІДОНЕ, ТИ СКАЗИВСЯ?!

Розділ 1. Подарунок

– Іваноно, та біс з тим скелетом, – заспокоювала Лесіона сестру, яка вже другу годину не припиняла ридати. – Та знайдемо тобі ще кращого нареченого. От треба було йому на вулицю вийти, коли там купа голодних собак бігає. Розтягнули графа по кісточках, а який важний був, ех...

– Кги... – продовжувала плакати Іванона.

– Сестричко, та досить вже цю мокроту розводити. Чи ти хочеш, щоб твої очі опухли та перетворилися на щілинки, і усі казали, що Я маю великі гарні очі? – навмисно мовила Лесіона.

Іванона вмить підняла голову, витерла сльози.

– Не дочекаєшся, мої компліменти дістануться мені, – мовила молодша сестричка, припинивши рюмсати.

– Отак вже краще, бо кому ти така зарюмсана треба. Подумають ще, що ти в мене депресивна істеричка, – мовила Лесіона та не втрималася, щоб не підколоти Мєлку, – Хоча, напевно, будуть не такі далекі від істини.

– Агов! Сама ти істеричка! – ображено буркнула Іванона.

– Інша справа! Пізнаю свою Мєлку, а то надумала сирість тут мені робити. І без тебе погода не радує. То сніг, то дощ, то ожеледиця. Яке щастя, що святий Миколай мені нещодавно нову мітлу подарував, – вихвалявся Лесіона.

– Мітлу? – здивовано запитала молодша.

– Угу. Супер швидку та зручну, – відповіла Лесіона, радіючи, що змогла перемикнути увагу сестри.

– А чого це тільки тобі подарунок надіслав? Про мене забув?! Ото ж ці чоловіки! Усі до тебе линуть! Ти... Ти! Ти – справжня відьма! – розійшлася Іванона.

– Ой, і ти була б відьмою, якби уважно дивилася, що тобі доставляють. Он коробка з подарунком від святого Миколая досі лежить не розпакована, – зауважила Лесіона та показала на яскравий пакунок у кутку кімнати.

– Ура-а-а! – вигукнула Іванона та вихором побігла до пакунка. – Люблю подарунки.

– Звісно. Скелет твій не балував тебе подарунками. Тільки барабанив своїми кістками від холоду, – мовила Лесіона, заглядаючи з-за спини, що ж Миколай подарував Іваноні.

– Уві-і-і! Планшет! – вигукнула відьмочка.

– Нарешті сучасні технології дісталися і тебе, – жартувала над сестрою Лесіона.

– Це ти кажеш, бо заздриш, – показала язика Іванона.

– Звісно заздрю, – закотила очі старша сестра. – В мене ж червоний планшет, а в тебе чорний.

– Так, що ж мені з ним робити? – запитала Іванона, коли поглянула на екран, де вже було завантажено усі необхідні застосунки.

– Реєструватися у пенсійний фонд ще рано, а от залишити свої дані на сайті знайомств – саме те! – подала ідею Лесіона.

– На сайті знайомств? – покрутила носом Іванона.

– А що? Ти в мене сучасна відьма. Час графів та лицарів на білому коні вже минув, то будемо тобі шукати принца, ой, мільярдера на білому лімузині, – мовила Лесіона, спокушаючи сестру.

– А що, це цікава ідея! Де тут є той сайт знайомств?! Стережіться, кавалери, виберу я з вас най-най-найкращого! – із захватом вигукнула Іванона, наче то не вона нещодавно ридала через свого нареченого Скелета.

Ой, ця Іванона така вітряна...

Начувайтеся, чоловіки! Прекрасна відьма в дуже активному пошуку вийшла на полювання на нареченого!

Хто не заховався, я не винна!

Дякую, що завітали до відьмочок!

Ці дві невгамовні сестрички знову вирішили підняти вам настрій.

Вболівайте за Іванону та Лесіону і не забудьте поставити їх історії вподобайку та потішити авторку коментарем, бо відьмочки УСЕ-Е-Е бачать)))