Я обіймав тебе за кілометри,
Ти була теплим, сонячним проміням у дні холодної весни.
Тоді хотів тонути я охоче
У темних твоїх, наче ніч, очах.
Твій голос красив чорні думки
В колір, ще не знайдений людьми,
Такий яскравий і приємний,
Як спогад днів, які пройшли.
І дні до зустрічі я не рахую,
Я вже забув, яке зараз число,
А дні без тебе пробігають,
Я знов не встиг сказати те, як я тебе люблю…
Відредаговано: 30.07.2025