На жаль, люблю

Усі та не я

Усі для всіх, та не для мене

Усі для всіх, та не для мене.

Можливо, я не заслужив, а може просто не для неї.

Я жив, любив, творив і знову жив,

І може був десь не правий, і може лишнього сказав,

А може в неї в голові інакші думки жили?


 

Люди люблять, люди дбають,

Люди сяйвом місячним палають, коли разом…

Усі — не я, і я — не всі.

Сьогодні, зрозумівши, мій шлях простий,

Одноманітний без багатьох яскравих днів,

Без сотні прожитих емоцій,

Я знову сам, як і завжди,

На жаль, немає сил далі боротись…



#1638 в Різне
#295 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 30.07.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше