На жаль, люблю

Спокуса

Спокуса бʼє у серце, як мечем,

І тінь моя неначе скеля.

У темнім домі ми удвох від всіх втечем, будемо собою…

Твоє плече горить, палає.

Гаряче тіло спокою немає,

І ритмом ллє напір із феромонів…

Грайливий місяць срібло грає,

У серце вдарить купідон.

І знову сонце у вікон,

Зламавши сон, зламавши сон…



#608 в Різне
#100 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 30.07.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше