14

Шатенка нагадувала породисту кішку. Витончений силует, чіткі лінії… Дві вагітності не позбавили Каріну амплуа світської леді з ідеальними формами. Вона чотири рази на тиждень пітніла над ними у фітнес-центрі. 

Вранішній візит до колишнього друга по гульках вимагав особливої ретельності. Жінка підібрала модні туфлики на високій платформі, які візуально видовжували ноги, одягла тісну сукенку кольору айворі, аби продемонструвати, який вигляд можна мати в майже тридцять п’ять. Про вік Каріна не любила говорити. Це наче до гінеколога сходити й розповісти, де нагуляла ту чи іншу болячку. 

- Оооо … А тут нічого не змінилося! – вигукнула вона, поозиравшись в квартирі. – Тільки телевізор більший.

- Чим завдячуємо таким раннім візитом? – Нестор широко розставив ноги, руки засунув у кишені штанів, ніби готувався до позачергової вилазки у ворожий стан. Анну закрив собою. Уже уявляв, що подумає рання гостя, коли побачить її підборіддя.

- Несторе, - усмішка прикрасила ніжно-рожеві вуста, в очах Каріни жевріла незбагненність, - учора ввечері мені зателефонував Кирило і розповів, начебто ти і моя сестра заручені. Я не повірила. Телефонувала своїй любій Анні, але вона не брала слухавку, - останній докір багатозначно полетів в город Анни, яка бачила пропущені дзвінки від сестри, але говорити з нею не бажала.

- Я була зайнята, - холодність інтонації полетіла Нестору в спину. Навіть озирнувся. Власне, від «От лайно!» ще не відійшов. Анна, повсякчас, відкривалася для нього з іншого боку.

- Нареченим? - хтива усмішка Каріни молоде подружжя не потішила. – Обійми мене, старий друже, - вона розставила руки, в правій затисла маленьку сумочку, однак Нестор анітелень – стояв на місці.

Втямивши, що від нього радощів не дочекається, Каріна сама підійшла і обвила руки довкола шиї. В його ніздрі  заповз запах чогось солодко-терпкого, захотілося чихнути. 

- А ти зміцнів, - зовсім безцеремонно облапала плечі та передпліччя. Долоні на груди також поклала – грудний м’яз оцінила напрочуд прискіпливо.

Анна спостерігала спокійно. Каріна ніколи не пропускала повз уваги гарного чоловіка. Чисельність її залицяльників, напевно, вимірювалася сотнями. Коханців десятками. Правда, чоловік поки що був  один. Він їй віддячував тим же – міняв коханок ще частіше. Анна досі не могла второпати, що їх тримало разом. Точно не дві донечки, і тим паче не фінансові пута, адже між ними давно підписано шлюбну угоду, того й причина подібної колаборації дивувала. 

- Якщо ти вже повністю обмацала мого чоловіка і задовольнила свою цікавість, то може й сніданок нам зготуєш, - Анна почовгала до мийки. 

Закинула горня, у якому досі хлюпалася кава, і до скрипу зціпила зуби – її вперше поцілували, а тут ця мадам нагодилася.

- Якого чоловіка? – немовби отямилася від довгого сну, ляпнула Каріна.

Анна втомлено зітхнула. Закинула голову назад, тримаючись за стільницю – дратівливість пробивалася крізь стіну впевненості. Болю в долонях завдавала собі навмисно, могла зірватися на сестрі – тоді Нестор остаточно подумає, що вона клята збоченка.

- Я помию, - його шепіт на вухо висмикнули Анну з прокастинації. Обережні дотики до плеча запустили в тілі незворотній процес кипіння.

Клята Каріна. Хоча, можливо, сестра прийшла не на Нестора подивитися, а впевнитися, чи вціліла Анна після учорашнього нападу.

- Якого чоловіка? – ледь не тупаючи ногами, засокорила гостя.

- Мого! – Анна відійшла від мийки і на манер «фак» виставила перед Каріною безіменного пальця правиці. 

Вирішила, якщо пропадати, то феєрично. Зараз сестра буде допікати батька й кричати, як це він дозволив своїй принцесі вийти заміж за якогось пройдисвіта, що волочився по світу бозна-де. Любила Каріна вдавати турботу. Про доньок турбувалася на кшталт цього – няньки від самого народження, а мама просто красуня.

- Що у тебе з обличчям? – подив Каріна був, наче справжній: у карих очах стривоженість, рот несвідомо округлився.

Не такого питання Анна очікувала.

- Нічого. Поцьомкалася з асфальтом.

Нестор пирхнув. 

- Це він зробив? – сестра кліпнула на нього.

Зачувши обвинувачення в свій бік, він повернувся. Чекав подібного, бо якщо жінка в синцях, зазвичай – це свідчення рукоприкладства недолугого чоловіка.

- Що у тебе з логікою, Каріно? – узялася суворо відчитувати її Анна. – Я б не знаходилася тут, як би він мене побив. І я вмію давати здачі. У нього було б таке саме.

- Серйозно? – він насправді здивувався. 

- Хочеш спробувати? – в її очах стрибали смішинки.

- Дуже. Тільки без свідків. 

І наче звучало як погроза, а наче як обіцянка. Анна не розуміла подібних напівтонів. Попри всю зовнішню врівноваженість, високий рівень інтелекту, у справах сердечних досі лишалася на рівні «чайника». Такі поняття як флірт, кокетство відносила до категорії наукової фантастики. Якщо простіше – не вміла бути дівчинкою, яка носить короткі спіднички і зманює хлопців лишень поглядом. По цьому у них була Каріна.

- Коли ви одружилися? – нарешті прозвучало питання, якого Анна чекала.

- Нещодавно. І благаю тебе, не дзвони татові. Він ще нічого не знає.

Вона не була впевнена, що сестра виконає прохання, але спробувала достукатися. 

- Дивний вибір, Анно…

- Чому?! – вмить скипіла. – Бо він тебе колись трахав? А тепер переймаєшся, що його на молодшу сестру потягнуло?

Між сестрами ніколи не було взаєморозуміння, про любов не йшлося й поготів. Каріна з дитинства брала її на кпини, а одного разу Анна почула, як розповідала своїм подружкам, що саме вона вбила матір. Тоді їй хотілося померти. Не народжуватися.