13

На камерах нічого не було. Темно і якось порожньо. Охоплений ними радіус не зачіпав край тротуару. Відповідно, охоронець Марко не бачив, як на Анну вчинили напад. Зате пречудово супився на Нестора, який заявився в офіс, коли ще й шостої ранку не було. Все одно не спалося.

         Найманець хотів занадто багато, а бо ж вимагав від Анни того, чого, в принципі, не дав сам. Він чекав дифірамбів на свою адресу, вдячності, млості з очей, притаманної жінкам, які отримали несподівано приємний подарунок. Звісно, помилився. Генеральська принцеска – не всі жінки. Ані слова не бомкнула щодо нових меблів у своїй кімнаті. Прийняла їхню наявність, як даність, наче так мало бути від початку. Власне, мало. Просто Нестор хотів трохи її провчити.

         А тепер сам не розумів, чому не спав, чому злився на її відсторонену реакцію, і якого біса думав про ті губенята. Учора вона видзвонила охоронця, віддала Нестору ключі від офісу, а генералу вирішили сказати, що донька захворіла, тому кілька днів не приїздитиме на офіс.

Нестор віднісся до такої постановки факту скептично, адже рана на підборідді загоїться не так швидко, як, здавалося, гадала Анна, то займе близько місяця. Не може ж вона увесь цей час ховатися від людей, від батька найперше. Треба нова побрехенька, але це відклав, поки що, на потім.

         Він забрав її ноутбук з німого офісу. Хотів трохи позаглядати що там і як, але охоронець Марко так суворо кліпав, тому вирішив зробити це потім. Все одно незабаром знову навідається сюди, тільки в новому амплуа. Анна представила його охоронцю, як нареченого. Нестор підозрював, що нікому не розповіла про їхній справжній статус, а він, між тим, уже забрав її обручку в майстра та свідоцтва про шлюб. Вона не уточнила, чи бажає лишитися на дівочому прізвищі, а чи взяти його, відтак вирішив за краще лишити як є.

На щастя, йому автівку того ж дня підрихтували. Усе виявилося не таким катастрофічним, як здавалося. Тріснута фара знайшлася у фірмовій крамниці запчастин, бампер вирівняли без проблем. Ще й фарбою мазнули, аби завуалювати погрішності. Лиш візит до юриста довелося відкласти. Каміла і Тахмід їздили удвох. Потім зателефонували, окресливши головні тези розмови. Нестор усе слухав  напіввуха. Зрозумів, що найближчий спадкоємець мама, але вона про бізнес батька й чути не хотіла - всеньке життя була берегинею родинного вогнища. Подібні високі матерії її лякали, Нестора також. Відтак чітко розставив пріоритети та задачі перед собою і сестрою. Вона з чоловіком перебирає на себе увесь бізнес, а для них, нахлібників, виділяє невеликий відсоток від прибутків, не враховуючи Семена. Брат ще вчився. Не факт, що по закінченню, не захоче влитися в сімейний бізнес – на це потрібно було зважати. Власне, Нестор ледве не підстрибував від нетерплячки, щоб спихнути ненависні супермаркети і ті прогнози покупок якнайдалі і якнайшвидше. Як би то іронічно не звучало, але він насправді вдався в маму.

         Поїхавши з дому практично перед світанком, по поверненню, Нестор не чекав побачити Анну на ногах. По оселі бродив заманливий запах кави, у великі вікна билося сонце, яке яскравими сполохами осіло на білявому волоссю дівчини. Вона розпустила його. І дивилася на Нестора. Сиділа за столом, підтягнувши до себе ноги. В руках тримала прозоре скляне горня, до стінок якого тулився гіркуватий трунок.

- Я привіз твій ноут, - повідомив їй заміть привітання.

- На камерах щось було? – спохопилася вона.

- Ні. Чисто.

Анна помітно засмутилася. Він поклав ноутбук на стіл, підійшов до неї і забрав горня.

- Покажи руки, - вимагав.

Був невиспаний, а від того трохи злий.

Невдоволено глянувши на нього, вона виклала долоні на стіл. Рани пришерхли та змінили колір. Краї довкола них трохи зачервонілися, але запальних або гнійних процесів Нестор не помінив. Оглядом рук залишився задоволеним, узявся до підборіддя. Не попросив задерти голову, без слів, вказівним пальцем повернув голову Анни до вікон і так само змусив трохи закинути назад.

Рана на підборідді набрякла. В деяких місцях виступила сукровиця, і це йому дуже не подобалося.

- Треба обробити, - він подався до ванної по антисептик та спонжі.

Анна слухняно сиділа на стільчику. Не заважала, коли клопотався біля рани. До того ж, він діяв напрочуд обережно. Лиш раз сіпнулася й сикнула, оскільки ненароком зачепив нігтем край рани.

- Вибач, - миттю впало з його вуст.

А потім доконав дівчину, подувши на уражене місце. Вона ледве всиділа на тому стільчику. Видалося, що кудись відплила, далеко так, де берегів здорового глузду не видно. Серце зайшлося в грудях надшвидким темпом. Анна спітніла й ховала очі. Так можна повірити, що цей найманець бачить в ній жінку, з якою можна не тільки прирікатирся, але вона добре пам’ятала вчорашню порно актрису. Від спогаду Анну пересмикнуло.

Нестор вловив зміни, припинив дути і відступився.

- Подзвони батьку, - нагадав й подався на другий поверх.

Він не збирався ховатися від Анни, всього-на-всього хотів віддати обручку і свідоцтво про одруження. Всі ці атрибути втраченої свободи знаходилися в його кімнаті. Коли повернувся Анна далі сьорбала каву.

Нестор поклав перед нею свідоцтво, але обручку притримав. Свою також не носив. Думав собі так, як надіне вона, тоді й він заклеймується.

- Чому Загребельна? – раптом поставила питання, яке його спантеличило.