10

Йому б не відводити очей від струнких смаглявих ніг, впиватися згадкою про бурхливу ніч, але в Нестора боліла голова. Він підпер нещасну макітру рукою, й позиркував з-під вій на панянку, яка товклася біля плити. Спровадити її не виходило. Вона безперестанку щебетала, радісно так, натхненно, а він вмивався сум’яттям. Інколи глипав на сходи. Чекав, коли спуститься Анна. Власне, якщо бути чесному, дуже хотів подивитися на її реакцію.

Нестор почувався спустошеним. Бісова крикуха, імені якої навіть не пам’ятав, точно щось на «О» - Оксана, Оля чи Олена, вичавила з нього всенький запас енергії. Він так старався, так старався… Правда, сам не сказав би для кого більше, для крикухи, чи для дружини, яка спала за стінкою, але почувався качалубкою багна, яку переїхав танк.

- Що ти будеш на сніданок? – виспівувала крикуха, а Нестор замислився, де взялися продукти. Він їх точно не купував. – У тебе кава є?

Вона почала гупати шухлядами в пошуках кави, припіднімалася навшпиньки, щоб дотягнутися до верхніх поличок, футболка, яку напнула на себе, позичивши в його комоді, підскочила височенько. А спіднього немає. І чогось нижче пупа нічого не йокнуло. Байдуже. Нестор мізкував, де взялися продукти. Невже Анна купила? Потім роззирнувся по квартирі і відмітив, що на поверхнях не видко пилу. По прибирала! Сама? Не уявляв генеральську принцесу із ганчіркою та шваброю в руках.

Нічна пригода знову щось запитувала, дзижчала над вухом, як надокучлива муха, котру хотілося розмазати по тих шухлядах. Тільки ж шоста ранку, а це нещастя, підчеплене в клубі, вже викльовувало йому мозок. І не йшло додому. Почувалося господинею, немовби вони вже заручилися, а не потрахалися.

Нестор звик прокидатися рано. Звичка, вироблена роками, стала передумовою незручностей. Адже він постійно піднімався о п’ятій тридцять ранку, ніщо не впливало на режим, хіба сильне фізичне виснаження. Цієї ночі такого не сталося, просто зняв напругу. Гарний секс – це як сеанс у психоаналітика, куди постійно направляла своїх найманців компанія, остерігаючись, аби у тих клеми не перегоріли.

- О, знайшла! – вигукнула крикуха, Нестор скривився.

То Анна й кави купила. У його ж барлозі ні чорта не водилося, ані рісочки. Холодильник давно порожнів та смердів, проте генеральській принцесі вдалося вдихнути в нього життя. Нестор навіть підняв гепу з-за столу, щоб зазирнути, яких продуктів там наплодилося. І побачив чимало. Несвідомо почухав потилицю, потім живота, у роті набралася слина, шлунок вдоволено загуркав щасливе «Дай».

На кожній полиці щось лежало. Він розгубився перед купою пакунків, зненацька під руку підскочила крикуха й запитала:

- Ти полюбляєш йогурти на сніданок? Я теж люблю.

Нестор витріщився на неї, як на маніячку. Де він і де ті йогурти. Йому м'ясо давай. Білок. Протеїн. Складні вуглеводи.

Вивчення вмісту холодильника перервав вкрадливий звук клацання вхідних дверей. Нестор насторожився, пустив дверці холодильника, прикипаючи поглядом до білявої жінки, яка остовпіла посеред кімнати. Такою Анну йому ще не доводилося бачити. Якогось біса розхристана, очі палали, немов два смарагди: а може в неї температура піднялася, бо Нестор тільки у побратимів з гарячкою бачив такий погляд. Біляві пасма вибилися з коси, стирчали, мов антени, у руках зіжмакане сіре простирадло, і головний трешак п’єси – вона боса. А от піжама не сіра. Чомусь цей факт дуже потішив. Рожевий колір вдяганки на коротких рукавах урівноважували дрібні білі цятки. Одначе, не це було першочерговим, він змусив себе викинути дурниці з голови, послав їх до дідька, бо Анна не спустилася зі сходів, як очікував, а увійшла до квартири.

- Хто це? – вражено поцікавилася крикуха.

Нестор не зважив на неї, попрямував до Анни.

- Де ти була?

Натомість, аби знітися під стрімкою навалою його напору, дівчина вирівнялася. Спина знову нагадувала штангу. Підборіддя пихато задерлося, немовби гордувала присутніми, хоча сама ледве маківкою діставала до плеча Нестора.

- Гуляла, - Анна зиркнула на вражену білявку, яка начепила сіру футболку й козиряла голою дупою перед коханцем. Завбачивши зверхній позирк Анни, хутко обтягла вдяганку, начебто засоромилася.

- Де? – Нестор не стримав громоподібних інтонацій, навис над дівчиною, тільки дарма – голову задерла, а в очах суцільна зверхність. Так і хотілося роздерти. Чи струсонути… Чи при стінці затиснути… Чи ті губенята поцілувати.

- Любий, - всміхнулася йому так солодко, що на мить навіть спасував, - там де й ти. Ось! – вона вхопила його руку й тицьнула ключі. – Бак майже порожній, задній бампер і фара трошки підгуляли. Так хотілося тиші, ти собі не уявляєш.

Відчеканивши усе, що накипіло, Анна подалася сходами на гору.

- Хто це?! – аж знову вискнула крикуха.

- Ох, любий, ти не сказав дівчині, - вдала награний розпач, поклавши правицю собі на груди. – Так не можна. Любонько, я його дружина. Коли зготуєте сніданок, покличете. Я люблю омлет з двох яєць. І тости.

Анна почимчикувала далі, але на останній сходинці загальмувала, порно актриса заверещала:

- Ви збоченці! Кляті збоченці!

- Любий! – докір полетів через плече. Вона подавала помсту холодною, адже це страва, яка вимагала ідеального самоконтролю. – Ти погано старався, гостя тепер вважає нас збоченцями, - за хвилю замислилася, ледь помітну, але таку знакову. Повернулася до Нестора і з гіркотою запитала. – Любий, ми збоченці?