33. Ярослав

Я йшов без чіткого напрямку. Просто далі від тераси, від людей, від власних думок, які рвали мене зсередини.
Повітря тут було прохолодне, гірське, але воно не остуджувало. Я все ще бачив перед очима її — Стасю. Її погляд, коли вона побачила мене. І того хлопця поруч із нею.
Я стискав щелепи, намагаючись вирівняти дихання.
“Заспокойся. Це просто друг. Просто друг.”
Але всередині це не працювало.
Я звернув за поворот стежки й майже одразу зупинився. 
Трохи далі, під ліхтарем стояла дівчина, дуже схожа на Стасю. Я почав обережно підходити та тихо прошепотів до неї:  

—Стася

Вона оглянулася. Та це була вона, моя Стася та на її очах були сльози. 

— Стася, що трапилося?  — запитав твердо він

 — Нічого, все добре, — відповіла Стася та відвернулася, ніби думала, що так я не помічу її заплаканого обличчя.
— Подивись на мене, — м’якше попросив я.
Вона стояла мовчки, дивлячись у далечінь.
Тоді я підійшов ближче і обійняв її ззаду. Вона була така тендітна, так ніжно пахла, що я сам на мить ніби втратив контроль над собою — як хлопчисько, який тремтів від одного її дотику.
— Що сталося, розкажи, — ще тихіше попросив я.
— Я не хочу далі будувати стосунки, якщо вже на початку є недовіра.
— З чого ти це взяла? Яка недовіра? — одразу запитав я.
— Ти б себе бачив, як ти підійшов до нас… Це був просто мій друг. Це моє життя. У мене є друзі, своє хобі. Я не зможу сидіти вдома чи перестати з кимось спілкуватися тільки тому, що ти почнеш цю безглузду ревність.
Я на мить заплющив очі.
— Так, я ревную тебе… немов підліток, — нарешті чесно сказав я. — Бо я не хочу втратити тебе ще до того, як ми навіть не спробували. Після тієї зради я… я звик все контролювати. Але з тобою це зносить мені дах.
Я видихнув, стискаючи її трохи сильніше, але обережно.
— Ти навіть не уявляєш, що відбувається всередині, коли я бачу тебе з іншим чоловіком… навіть якщо це просто друг. Мене просто розриває.
Вона трохи напружилась у моїх руках.
— Ти мені теж дуже подобаєшся, — тихо сказала вона. — Я хочу… дуже хочу спробувати. 

Я нахилився нижче і накрив її губи своїми та вона відповіла на цей поцілунок немов дала згоду на наше продовження.