31. Стася

Ми сиділи на терасі ресторану з видом на гори, взяли каву та балакали на різні теми з дівчатами. Мені так добре, як сьогодні, було давно. Хотілося просто поставити цю мить на паузу.
Я сиділа і слухала дівчат, які теревенили без зупинки, насолоджувалася краєвидом у темряві ліхтарів з гірським пейзажем. Мені дуже полюбився цей край — я б тут жила або приїжджала досить часто, щоб відновлювати себе.
Цей момент розрізав чийсь гучний голос із нотками несподіванки та радості:
— Привіт, Стасю, привіт, дівчата, — захоплено сказав наш друг.
— Привіт, Кір, — радісно відповіли ми.
— Як ви тут? — запитав він.
— Вирішили поїхати після випускного в гори, здійснити нашу мрію, яка нарешті реалізувалася. А ти як тут? — додала я.
— Та я поїхав з другом. Якби знав, що ви тут, то поїхав би з вами, красуні.
— Сідай вже, — відповіла Марта.
Біля мене було вільне місце, і він відсунув стілець та радісно присів до нас.
Це наш друг Кір — добрий і хороший. Ми дружимо вже понад п’ять років і завжди були один для одного опорою. Дівчата кажуть, що він у мене закоханий, але я сміюся з того, що вони собі придумали — ніколи за ним цього не помічала. Я люблю його як друга, навіть як брата, бо він дуже близька мені людина.
Ми сиділи й спілкувалися деякий час, аж до нашого столика підійшов він — Ярослав.
— Доброго вечора, дівчата, як вам відпочивається? — з фальшивою посмішкою запитав він у всіх, але дивився суворим поглядом на мене та на нашого друга Кіра.
Він стиснув кулаки, а очі були такими сумними і злими одночасно — ніби він хотів рознести пів ресторану, але намагався стриматися.
— Ярослав, познайомся, це наш друг Кір. Він дуже рідна нам людина, — сказала Аліна, зрозумівши, що Яр не в собі.
— Так, ми навіть не знали, що він також тут відпочиває. От і доля звела сьогодні, — додала Марта.
— Тут дуже гарно. Класна природа, готельний комплекс і ресторан просто чудові. — сказав Кір.
— До речі, Ярослав — власник цього готельного комплексу, — додала я.
— Оу, — сказали Кір і Марта.
— Маю сказати, що ви хороший бізнесмен і хороша людина, бо цей комплекс приносить не лише гроші. Тут усе для людей: зручності, приємні ціни для такого рівня, персонал дуже ввічливий і завжди готовий допомогти, — сказала Марта.
— Підтримую, — додав Кір. — Раді знайомству, — і подав руку Яру.
Вони потисли руки.
— Мені також. Тоді гарного вечора, ще багато справ, — сказав Ярослав.
І додав:  —Стасю, —я підняла очі на нього

—Я зайду пізніше, - і пішов .